Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

137] Отже, віддай його тіло, прийнявши за мертвого викуп».

138] Відповідаючи, мовив до неї Ахілл прудконогий:

139] «Хай так і буде! Хто з викупом прийде, той мертвого візьме,

140] Раз уже сам Олімпієць рішуче того вимагає».

141] Стоячи під кораблями ахейськими, мати із сином

142] Довго крилатими так одне з одним мінялись словами.

143] Зевс же тим часом Іріду послав до священної Трої:

144] «Швидше, Ірідо, лети! Поспіши від осель олімпійських

145] До Іліона, великому духом Пріамові скажеш -

146] Викуп за сина нехай до човнів принесе він ахейських,

147] Хай подарунки Ахіллові дасть, щоб його вдовольнили.

148] Тільки один хай іде, щоб ніхто із троян не ішов з ним!

149] Хай лиш окличника візьме з собою, старішого віком,

150] Правити мулами в повозі міцноколіснім і в Трою

151] Тіло мерця привезти, що Ахілл його вбив богосвітлий.

152] Смерті нехай не боїться і страхом душі не тривожить.

153] Провідником у путі йому світлий ітиме дозорець -

154] Він проведе його скрізь і виведе аж до Ахілла.

155] А допровадить його до намету Ахілла, то смерті

156] Той не завдасть йому, й іншим Пріама убить не дозволить.

157] Бо не безумний Ахілл, не безсовісний, не безрозсудний, -

158] Зглянеться він і того, хто ревно благав, пожаліє».

159] Мовив він так. Іріда, як вихор, із вістю помчала,

160] В дім до Пріама ввійшла вона й плач там застала й ридання.

161] Діти сиділи в журбі серед двору круг батька старого,

162] Слізьми свою окропляючи одіж, а батько між ними,

163] В плащ свій закутавшись щільно, лежав, і густо покрита

164] Дужа потилиця й вся була голова у старого

165] Пилом, що, в бруді валяючись, сам назбирав він на себе;

166] Плакали й доньки його із невістками разом у домі

167] І поминали хоробрих бійців багатьох, що, руками

168] Дужих аргеїв повбивані, душі свої загубили.

169] Перед Пріамом спинившись, провісниця Зевсова стиха

170] Заговорила, і раптом обняв йому трепет коліна.

171] «Серцем дерзай, Дарданіде Пріаме, нічого не бійся!

172] Я не з лихою вістю приходжу до тебе сьогодні:

173] Добру пораду несу я, - великого вісниця Зевса.

174] Він і здаля тобою піклується й серцем жаліє.

175] Каже Кронід богосвітлого Гектора викупить тіло,

176] Давши Ахіллові гойні дари, щоб його вдовольнити.

177] Йди лиш один, щоб ніхто із троян не ішов за тобою.

178] Візьмеш окличника тільки з собою, старішого віком,

179] Править хай мулами в повозі міцноколіснім і в Трою

180] Тіло мерця привезе, що Ахілл його вбив богосвітлий.

181] Смерті не треба боятись і страхом тривожити душу,

182] Провідником у путі тобі світлий ітиме дозорець -

183] Він проведе тебе скрізь і виведе аж до Ахілла.

184] А допровадить тебе до намету Ахілла, то смерті

185] Той не завдасть тобі й іншим убити тебе не дозволить:

186] Бо не безумний Ахілл, не безсовісний, не безрозсудний, -

187] Зглянеться він і того, хто ревно благав, пожаліє».

188] Мовивши так, відлетіла відціль бистронога Іріда.

189] Він же синам своїм мулів звелів запрягати у повіз

190] Міцноколісний, ще й кузова зверху над ним приладнати.

191] Сам же униз, у комору, зійшов із високим склепінням,

192] З кедра пахучого зроблену й скарбу всілякого повну.

193] Тут він Гекубу покликав, дружину свою, і промовив:

194] «Люба! Приходила вісниця Зевсова щойно з Олімпу,

195] Викуп за сина велить до човнів принести він ахейських

196] Та подарунки Ахіллові дать, щоб його вдовольнити.

197] Та по правді скажи мені, як тобі все це здається?

198] Страшно-бо й сила моя, і дух мій мене поривають

199] Йти до човнів, де стоять своїм станом широким ахеї».

200] Мовив він так, а дружина, вмиваючись слізьми, сказала:

201] «Горенько! Де-бо твій розум, що ним ти славен був досі

202] Серед чужинців і люду того, над яким владарюєш?

203] Як же наблизитись до кораблів ти наваживсь ахейських

204] Сам, перед очі того, хто стільки синів твоїх славних

205] Зброї позбавив! Мабуть, і серце у тебе залізне.

206] Дійдеш до нього, й на власні лиш очі тебе він побачить,

207] Не пожаліє тебе віроломний цей муж кровожерний,

208] Не посоромиться. Краще поплачмо від сина далеко,

209] В наших покоях. Таку від народження Доля могутня

210] Випряла нитку йому, ще коли я його породила, -

211] Бути від рідних далеко, поживою псам бистроногим

Попередня
-= 199 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар