Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

212] Біля жорстокого мужа. Коли б я у нього печінку

213] Вирвати й з'їсти могла! Тоді б не лишивсь без відомсти

214] Син мій! Не як боягуз поліг у бою він завзятім,

215] А, захищавши троян і троянських жінок повногрудих

216] Від ворогів, - він ні страху не знав, ні про втечу не думав».

217] Відповідаючи, мовив їй старець Пріам боговидий:

218] «Ні, проти волі мене не затримуй! Не будь в моїм домі

219] Птахом зловісним! Мене переумити не сподівайся!

220] Бо якби хтось мені мовив таке із людей земнородних,

221] Хтось з віщунів, ворожбитів, жерців, що на жертвах віщують,

222] Лжею назвали б ми це і од нього б ще більш одвернулись.

223] Нині ж, побачивши сам і почувши безсмертного бога,

224] Йду, бо слово його недаремне. Якщо ж і судилось

225] Нині умерти мені при ахейських човнах міднозбройних,

226] Хай так і буде. Хай вб'є мене зразу ж Ахілл безпощадно,

227] Тільки б обнять мені сина й жадобу ридань вдовольнити!»

228] Мовивши так, одчинив він на скринях оздоблені віка,

229] Вийняв ізвідти дванадцять одінь, надзвичайно красивих,

230] Простих дванадцять плащів і ліжників стільки ж барвистих,

231] Стільки ж ясних покривал і до того - ще стільки ж хітонів.

232] Щирого золота зважив і виніс він десять талантів,

233] Двоє блискучих триногів і гарних котлів аж чотири,

234] Келих ще виніс, коштовність чудову, коли у Фракії

235] Був він послом, йому подаровану. Не поскупився

236] Старець і не залишив її дома, так прагнув душею

237] Викупить любого сина. Троян, що до нього зібрались,

238] Вигнав усіх з передсінка й лайливими ганив словами:

239] «Гетьте від мене, погані негідники! Вам ще не досить

240] Вдома плачу, що сюди ви прийшли ще й мені досаждати?

241] Мало того вам, що Зевс покарав мене горем, забравши

242] Кращого сина мого? На собі це зазнаєте скоро.

243] Легше тепер набагато гинути вам од ахеїв

244] Після того, як загинув мій син. Що ж до мене, то краще,

245] 1 Аніж на власні я очі в руїнах побачу розбите

246] Місто своє, - хай раніше зійду я в оселю Аїда!»

247] Мовив він так, і берлом їх став розганять. Всі розбіглись

248] Від роз'ярілого старця. А той і синів своїх лаяв,

249] Славного Дія, й Паріса, й ясного, як бог, Агатона,

250] 1 Паммона, та Антіфона, й Політа, співця голосного,

251] Та Деїфоба, і з ними Гелена, іще й Гіппотея, -

252] Всіх дев'ятьох закликав і наказував їм сивочолий:

253] «Швидше, негідники, діти мої безсоромні! Вже краще б

254] Ви біля бистрих човнів полягли всі, а Гектор зостався!

255] 1 О, я нещасний! Навіщо найкращих синів породив я

256] В Трої розлогій, - а нині нікого мені не лишилось!

257] Богоподібний був Местор у мене, Троїл конеборний,

258] Гектор, що був наче бог серед люду земного й здавався

259] Сином не смертного мужа, а паростю вічного бога.

260] Занапастив їх Арей, а ці ось нікчеми лишились,

261] Ці брехуни й танцюристи, лише в хороводах найкращі,

262] Кіз і ягняток розкрадачі з людських отар і попасищ!

263] Довго ви будете повіз мені споряджати в дорогу?

264] Швидше усе накладайте, бо час уже нам вирушати».

265] Мовив він так. Вони тоді, батьковим злякані криком,

266] Вивезли міцноколісний новісінький повіз для мулів,

267] Гарного виробу, й кузов на ньому як слід закріпили.

268] Букове потім з кілка ярмо відчепили для мулів

269] З чопом міцним посередині й парою кілець для віжок.

270] Винесли й ремінь для запрягу, ліктів у дев'ять завдовжки.

271] Далі над гладко обтесаним дишлем ярмо приладнали

272] З самого переду, й, через занозу кільце пропустивши,

273] Ременем тричі той чоп обмотали навколо, й нарешті,

274] Дишель також обв'язавши, під ремінь кінець підігнули.

275] Із гладкостінної кліті принісши, складали на повіз

276] Цінні дарунки - за голову Гектора викуп достойний;

277] Звиклих до запрягу мулів впрягли вони міцнокопитих, -

278] В дар од місян колись їх одержав Пріам староденний.

279] Коней Пріамові тут підвели під ярмо, що для себе

280] З гладко обтесаних ясел він сам годував власноручно.

281] Поки впрягали їх в повіз, у домі високому ждали

282] Старець Пріам і окличник, поринувши в думи глибокі.

283] Близько Ге куба до них підійшла із засмученим серцем,

284] Келих з солодким вином тримала вона у правиці,

285] Щоб, узливання вчинивши, в дорогу вони подалися;

Попередня
-= 200 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.


Останній коментар

Лана 17:14:38

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар