Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

361] Старця за руки узяв, і розпитувать став, і промовив:

362] «Батьку, куди це ти коней і мулів своїх поганяєш

363] В ніч божественну оцю, коли смертні усі спочивають?

364] Ти не боїшся ахеїв, що зовсім відціль недалеко

365] Дихають сили лихої й ворожої злоби диханням?

366] А як побачив би хто, як у млі бистролетної ночі

367] Стільки скарбів ти везеш, - що б відчув ти тоді своїм серцем?

368] Не молодий-бо ти й сам, ще й старий, хто тебе супроводить, -

369] Як оборонитесь ви, коли хтось нападе на вас перший?

370] Я ж не вчиню тобі жодного лиха і навіть од інших

371] Оборонятиму: схожий на рідного ти мого батька».

372] В відповідь мовив йому староденний Пріам боговидий:

373] «Все так направду і є, як кажеш ти, люба дитино!

374] Та із богів свою руку простер уже хтось наді мною,

375] Давши такого, як ти, супутника стріти в дорозі

376] Доброзичливого, гарного й зростом своїм, і на вроду,

377] Мудрого розумом, - видно, в щасливих батьків ти родився».

378] В відповідь мовив на це проводар йому, світлий дозорець:

379] «Так, справедливо усе й до ладу ти, старче, говориш.

380] Ти мені от що скажи, та розказуй одверто і щиро:

381] Чи виправляєш кудись до чужинних людей ти численні,

382] Цінні скарби свої, щоб зберегти їх для тебе, напевне,

383] Чи залишити готові усі Іліон ви священний,

384] Страхом охоплені? Найсміливіший у війську загинув,

385] Син твій! Нічим же не гірший в бою він за воїв ахейських».

386] В відповідь мовив йому староденний Пріам боговидий:

387] «Хто ж бо ти сам, мій найкращий? В яких ти батьків народився?

388] Як же ти гарно про сина мого безталанного мовиш».

389] В відповідь мовив на це проводар йому, світлий дозорець:

390] «Хочеш ти, видно, про Гектара, старче, мене розпитати.

391] Часто в боях, де слави мужі набувають, на власні

392] Очі я бачив його, навіть в день той, коли, одігнавши

393] До кораблів, побивав аргеїв він гострою міддю.

394] Стоячи здалеку, ми дивувалися. Битися з вами

395] Забороняв нам Ахілл, що на сина Атрея був гнівний.

396] Сам я - товариш його, на однім кораблі з ним прибулий.

397] Із мірмідонян я родом, мій батько - славетний Поліктор,

398] Муж він заможний, роками такий же, як ти, староденний.

399] Шестеро дома лишилось синів його, я ж оце сьомий.

400] Випав мені жеребок - Ахілла сюди проводжати.

401] Від кораблів оце я прийшов на рівнину. З світанням

402] Мають із боєм на місто іти бистроокі ахеї.

403] Вже надокучило тут їм без діла сидіти, й не можуть

404] Стримати їх поривання до бою державці ахейські».

405] В відповідь мовив йому староденний Пріам боговидий:

406] «Якщо ти справді товариш Ахілла, сина Пелея,

407] То я благаю тебе, розкажи мені щиро всю правду.

408] Чи біля бистрих човнів лежить іще син мій, чи кинув

409] Псам на поталу Ахілл його, геть на шматки порубавши?»

410] В відповідь мовив на це проводар йому, світлий дозорець:

411] «Старче, ні пси, ані хижі птахи його ще не терзали,

412] Він у наметі Ахілловім, перед човном його бистрим,

413] Все ще лежить. Дванадцять минуло вже днів, але й досі

414] Тіло його не гниє, не їдять його трупа жадливо

415] Черви, що воїв тіла, полеглих в бою, пожирають.

416] Правда, щодня, ледве рання засяє зоря богосвітла,

417] Труп він волочить нещадно круг гробу коханого друга,

418] Але йому це не шкодить. Ти б, глянувши, й сам здивувався:

419] Він як росою омитий лежить, ні краплиночки крові,

420] Ані пляминки на ньому, - всі загоїлись рани,

421] Що завдали йому гострої міді численні удари.

422] Так-то піклуються сином твоїм безпечальні богове,

423] Навіть і мертвим, - мабуть, усім серцем вони його люблять».

424] Мовив він так, і старець зрадів, і до нього промовив:

425] «О, як то добре, дитино, приносити жертви належні

426] Вічним богам. Тож і син мій, коли іще був він у мене,

427] Не забував у господі богів, що живуть на Олімпі, -

428] Тим-то вони і по смертному часі його спогадали.

429] Ти ж у дарунок прийми од мене цей келих чудовий,

430] Стань біля мене й під захистом вічних богів олімпійських

431] Сам проведи до намету славетного сина Пелея».

432] В відповідь мовив на це проводар йому, світлий дозорець:

433] «Юного, старче, мене спокушаєш, та марно схиляєш

434] Поза Ахіллом коштовні дарунки від тебе прийняти.

Попередня
-= 202 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар