Слава ЗСУ!

585] Прийде раніше в оселю свою Одіссей велемудрий,

Ніж доторкнутись до лука між ними хто-небудь устигне

І, тятиву натягнувши, стрілу крізь залізо пропустить».

В відповідь знову розумна сказала йому Пенелопа:

«Хтів би ти, гостю, мене розмовами в домі моєму

590] -Тур розважати, то сон моїх вій не торкнувся б ніколи.

Зовсім, проте, неможливо без сну повсякчасно лишатись

Людям. Адже наперед безсмертні накреслюють долю

Кожному смертному, хто на землі цій живе плодоносній.

Мабуть, до верхніх покоїв тепер я уже піднімуся,

595] Ляжу на ложе самотнє, зітхань моїх сповнене тужних,

Рясно гіркими сльозами омиване з дня, коли раптом

В Злоіліон той, бодай би не згадувать, муж мій поїхав!

Там я і ляжу. А ти вже, де хочеш, лягай в моїм домі -

Чи на землі постелися, чи ложе нехай приготують».

600] З цими словами пішла вона в верхні покої світлисті,

Ще й не сама - з нею разом нагору пішли й дві служниці.

В горницю верхню вона із служницями разом зійшовши,

За Одіссеєм, за мужем коханим, там плакала, доки

Сон їй солодкий на вії звела ясноока Афіна.

ПІСНЯ ДВАДЦЯТА

ЗМІСТ ДВАДЦЯТОЇ ПІСНІ

НІЧ З ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМОГО НА ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТИЙ ДЕНЬ. ВРАНЦІ І ОПІВДНІ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТОГО ДНЯ

Одіссей лягає спати в сінях; прокидається від ридань Пенелопи. Добрі прикмети, їдальню готують до учти. З'являється спочатку Евмей, потім Мелантій, який знову ображає Одіссея, і, нарешті, Філотій, що наглядає череди корів. Змагання стримує женихів, які мали намір умертвити Телемаха. За столом Ктесіпп ображає Одіссея. Серед женихів замішання: Теоклімен провіщає їм близьку загибель.

ПЕРЕД УБИВСТВОМ ЖЕНИХІВ

В передпокої стеливсь на спочин Одіссей богосвітлий.

Шкуру волову під низ постелив сиром'ятну, а зверху

Руна поклав від овець, що їх повбивали ахеї,

А коли ліг він, плащем окрила його Еврінома.

5] Там і лежав Одіссей, женихам намишляючи згубу,

В тиші безсонній. Тим часом служебні жінки, що й раніше

Любосні мали зв'язки з женихами, з кімнат вибігали,

Перекидаючись сміхом і жартами поміж собою.

А Одіссеєві в грудях з обурення серце кипіло.

10] Довго в думках міркував він і духом своїм ще вагався -

Кинутись зразу на них і до одної всіх повбивати

Чи допустити, щоб ніч провели вони цю з женихами

Зарозумілими, тільки ж востаннє. А серце гарчало

В грудях, немов над сліпими щенятами кволими сука

15] Грізно гарчить, на прохожих готова накинутись люто, -

Так же гарчало в нім серце, обурене цим непотребством.

В груди б'ючи себе, серцю він мовив своєму з докором:

«Серце, терпи! І мерзеннішу ти перетерпіло днину

В час той, коли пожирав кіклоп нездоланний могутніх

20] Товаришів моїх. Стерпіло ти, поки вивів з печери

Розум мене, хоч здавалось, немає вже нам порятунку».

Так говорив він, у грудях стривожене лаючи серце.

І у слухняній покорі воно терпеливо надалі

Зносило все. А сам так крутився із боку він на бік,

25] Як над великим вогнем наповнений жиром і кров'ю

Шлунок тримає людина й весь час його з боку та на бік

Перевертає старанно, щоб швидше увесь він усмаживсь,

Так з боку на бік крутивсь Одіссей, добираючи в мислях,

Як йому на багатьох женихів безсоромних самому

30] Руки накласти. До нього наблизилась в час той Афіна.

З неба зійшовши і постать звичайної жінки прибравши,

Стала йому в головах і так говорила до нього:

«Чом це ти досі не спиш, найнещасніший поміж мужами?

Ось-бо оселя твоя, і дружина твоя в цій оселі,

35] Ось і твій син, що кожен з нас мати такого хотів би».

Відповідаючи, мовив тоді Одіссей велемудрий:

«Все це, богине, ти правду мені цілковиту сказала.

Лиш одного у своїх не здолаю добрати я мислях -

Як мені на багатьох женихів безсоромних самому

40] Руки накласти. Адже тут усі вони вкупі щоденно.

Є й важливіші думки, над якими в душі я міркую:

Навіть коли їх уб'ю, з допомогою Зевса й твоєю,

Наслідків як я уникну? Над цим ось подумай-но справді».

В відповідь мовить йому ясноока богиня Афіна:

45] «Ну і чудний же ти! Інший повірив би й гіршому другу,

Смертній людині, що всіх міркувань отих зовсім не знає.

Я ж є богиня, яка стереже тебе скрізь безустанно

В кожній пригоді. Та все розкажу тобі щиро й одверто.