Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

Хай би підступно навкруг півсотнею засідок смертні

50] Нас облягли, щоб знаряддям Ареєвим тут повбивати,

Навіть тоді б ми корів їх і тучних овець відібрали б.

Хай тебе сон легковійний огорне. То ж мука - на варті

Ніч всю не спати. Проте всіх нещасть ти позбудешся скоро».

Так вона мовила, й сон йому пролила на повіки,

55] Потім сама на Олімп відлетіла в богинях пресвітла.

Сон, що розслаблює тіло й душевні знімає тривоги,

Сплинув на нього. Прокинувшись в час той на ложі м'якому,

Сіла достойна дружина його і заплакала гірко.

А як сльозами й плачем цілком вже наситила дух свій,

60] До Артеміди з благанням звернулась в жінках богосвітла:

«О Артемідо, богине-владичице, Зевсова доню!

Хай би, у груди стрілою ударивши, ти мені зразу б

Вирвала душу! Нехай би страшна мене буря схопила

І по далеких шляхах занесла б через пітьму й тумани

65] В гирло ріки Океану, що світ обпливає навколо!

Так Пандареєвих дочок була колись буря схопила,

Вбили батьків їх боги, і в сирітстві вони залишились

В домі своєму. Сама їх пресвітла тоді Афродіта

Сиром, солодким вином і медом лише згодувала.

70] Гера їм розуму й вроди над інших жінок наділила,

Постать їм гожу й струнку пречиста дала Артеміда.

Вміння ж в усяких мистецтвах сама їх Афіна навчила.

Тож на великий Олімп богосвітла прийшла Афродіта

Зевса просити, щоб дівам щасливе завершення шлюбу

75] Дав громогравець надхмарний. Усе-бо він знає чудово,

Знає щасливу й нещасную долю людей земнородних.

Гарпії ж вирвали в час той із дому дівчат цих таємно

І віддали піклуванню жахливих Ерінній безжальних.

Хай владарі олімпійські мене так же само погублять,

80] Хай пишнокоса уб'є Артеміда, лише б Одіссея

Бачить хоч би й під землею, в безодню жахливу зійшовши,

Тільки б не стати мені утіхою гіршого мужа!

Легше-бо й лихо терпіти людині, коли безутішно

Плаче вона цілий день, смутним умліваючи серцем,

85] Ночі ж приносять їй сон. І про все забуває людина -

І про печалі, й про радість, - лише він повіки їй склепить.

Тільки мені навіть сни божество посилає погані.

Схожий на мужа мого хтось лежав уночі біля мене,

Зовсім такий, як ішов він в похід. І радісно билось

90] Серце в мені, й не могла я сказати - чи сон то, чи дійсність».

Поки вона говорила, Еос надійшла злотошатна.

Тужні ридання дружини почув Одіссей богосвітлий.

Став прислухатися він, і здалося йому, що дружина

Вже упізнала його і стоїть над його узголів'ям.

95] Плащ відгорнувши і руна овечі, що спав він під ними.

Все поскладав у покоях на крісло, а шкуру овечу

Склав за дверима й до Зевса він, руки простерши, молився:

«Зевсе, наш батьку! Якщо суходолом і морем вернути

Зводили в рідний ви край мене, злигоднів стільки завдавши,

100] Хай тоді хтось із о'селі, прокинувшись, ясно для мене

Голос подасть, а знадвору хай Зевс дасть провіщення інше!»

Так він молився тоді, і зглянувся Зевс наймудріший,

І загримів з висоти верховин світлосяйних Олімпу,

З хмари ясної. І вельми зрадів Одіссей богосвітлий.

105] Голос служниці-млинарки в той час пролунав недалеко

З дому, де жорна мололи муку вожаєві народу.

Там клопоталось при жорнах дванадцять жінок, що мололи

Ячну для хліба муку і пшеничну - для мозку людини.

Інші вже спали жінки, усю помоловши пшеницю.

110] Тільки одна не скінчила, бо слабша була, й біля жорна

Стоячи, мовить слова, що були Одіссеєві знаком:

«Зевсе, наш батьку, богів і людей володарю могутній!

Як загримів ти неждано з укритого зорями неба!

Хмари ж на ньому нема. Комусь цим провіщення дав ти.

115] Зглянься й на мене, нещасну, і виконай те, що прошу я:

Хай ця вечеря розкішна отут, в Одіссеєвім домі,

Нині останньою буде для тих женихів осоружних!

В праці виснажливій гнуться коліна мені, що мелю тут

Ячну муку, - хай вони тут востаннє учтують сьогодні!»

120] Мовила так, і зрадів з її слів Одіссей богосвітлий

Так, як і з Зевсових громів, - він знав, що на винних помститься.

Інші служниці зійшлись в Одіссеєвім домі прегарнім

І розпалили на вогнищі хатнім огонь неугасний.

А Телемах богорівний з постелі тим часом підвівся,

125] В одяг убрався, черезпліч загострений меч перевісив,

Знизу сандалії гарні до ніг підв'язав мускулястих,

Попередня
-= 347 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар