Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея


ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГА

ЗМІСТ ДВАДЦЯТЬ ДРУГОЇ ПІСНІ

ДЕНЬ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТИЙ

Одіссей вбиває Антіноя, відкривається женихам і відкидає мирні наміри Еврімаха. Телемах приносить з верху зброю; він забуває зачинити двері, і в них входить Мелантій, який забезпечує женихів зброєю; але згодом його схоплюють Евмей з Філотієм і, зв'язавши, зачиняють нагорі. Поява Афіни спочатку у вигляді Ментора, потім у вигляді ластівки; серед женихів замішання. Усіх, за винятком окличника Медонта і співця Фемія, забито. Одіссей наказує повиносити трупи з їдальні. Страта служниць і Мелантія. Одіссей посилає Евріклею покликати Пенелопу.

ПОБИТТЯ ЖЕНИХІВ

Скинув із себе лахміття тоді Одіссей велемудрий,

Став на високий поріг, тримаючи лук свій і повний

Стріл сагайдак, і тут же він висипав стріли ті бистрі

Прямо під ноги собі і до всіх женихів тоді мовив:

5] «От і скінчились уже змагання оці безневинні!

Бачу вже іншу я ціль, що ніхто не стріляв іще в неї,

Я ж, коли дасть Аполлон мені славу цю, може, й потраплю».

Мовлячи так, гірку в Антіноя стрілу він націлив.

Той же в цю мить піднімав золотий, на два вуха, чудовий

10] Келих, який перед тим він рукою підсунув до себе,

Маючи випити з нього, й на думку йому не спадала

Близька загибель. Та й хто ж би з присутніх на учті подумав,

Що пощастить одному, хоч який би не був він могутній,

Смерть нещадиму стільком і чорную Керу наслати?

15] Цілячись, влучив за мить Одіссей Антіноєві в горло.

Вістря крізь ніжне надпліччя навиліт пройшло юнакові.

Навзнак упав Антіной, і келих із рук його раптом

Випав, струмками густими із ніздрів його полилася

Кров чоловіча. Рухом ноги ненароком штовхнувши,

20] Стіл перекинув він, страви попадали всі на підлогу.

Хліб і печеня - усе забруднилось. По цілому домі

Крик женихів залунав. Побачивши, як їх товариш

Впав, вони з крісел схопились, забігали всі в замішанні

Й зиркали всюди в тривозі по стінах, збудованих міцно,

25] Та не було ні щита, ані списа на них бойового.

З гнівною лайкою стали вони Одіссея корити:

«Зле собі вдіяв, бродяго, що мужа ти вбив! На змаганнях

Не виступать тобі більш: не мине тебе вірна загибель!

Кращого-бо юнака ти із знатних мужів на Ітаці

30] Вбити посмів! Сьогодні ж терзатимуть труп твій шуліки!»

Так гомоніли вони, бо гадали, що він ненавмисно

Мужа убив. Та не знали, дурні, що над ними самими

Злої загибелі сіті давно уже грізно нависли.

Глянув спідлоба і мовив тоді Одіссей велемудрий:

35] «А, собаки! Не думали ви, що я цілий додому

З краю вернуся троянського! Дім мій ви тут руйнували,

Ґвалтом на ложе до себе моїх ви тягнули челядниць,

Ще за життя мого сватать мою намагались дружину

І не боялись богів, що простором небес володіють,

40] Ані того, що спостигне їх помста людська коли-небудь.

Злої загибелі сіті давно-бо над вами нависли».

Так говорив він, і острах блідий усіх огорнув їх.

Всяк оглядавсь - де рятунок знайти від загибелі злої.

Тільки один Еврімах у відповідь так йому мовив:

45] «Якщо насправді це ти, Одіссею ітакський, вернувся,

То справедливо сказав, що ахеї отут натворили

В домі багато безчинств і в маєтку так само багато.

Та Антіной, що найбільше тут винен у всьому, лежить он

Мертвий. Але не тому оці справи усі учинив він,

50] Що до одруження прагнув, його так жадаючи вельми, -

Інше на думці він мав, чого не призволив Кроніон:

Володарем на Ітаці, доладне збудованій, стати,

Сина ж убити твого, в засаді його підстерігши.

Нині ж убитий він сам по заслузі. А нас ти помилуй,

55] Люд свій. Згодом усе відшкодуємо ми привселюдно,

Що було з'їдено тут і випито в домі твоєму,

Двадцять биків, щоб пеню заплатить, прижене тобі кожен,

Міді і золота дасть тобі, скільки твоє побажає

Серце. А доти на нас ти, звичайно, гнівитися вправі».

60] Глянув спідлоба і мовив тоді Одіссей велемудрий:

«Навіть якби, Еврімах, мені батьківське все віддали ви,

Те, що тепер у вас є й що могли б ви до нього додати,

Все ж і тоді своїх рук не стримав би я від убивства,

Поки на всіх не помстився б нарешті за ваше зухвальство.

65] Нині ж одно вам із двох залишається - битись зі мною

Чи утікать - може, смерті і Кер котрий-небудь уникне.

Попередня
-= 357 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар