Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

Та не втекти вже нікому із вас від загибелі злої».

Так він промовив. У них же й серця, й коліна зомліли.

Вдруге до них Еврімах із такими звернувся словами:

70] «Друзі, цей муж своїх рук уже більш не складе непоборних!

Раз сагайдак уже й гладко обтесаний лук захопив він,

З рівного буде порога стріляти, аж поки усіх нас

Не повбиває. Згадаймо ж про запал ми свій войовничий!

Вихопіть з піхов мечі, мов щитами від стріл смертоносних

75] Загородіться столами. Щосили натиснім на нього

Разом усі, щоб з порога його й від дверей відігнати.

Киньмося потім до міста і галас мерщій учинімо.

Муж цей востаннє тоді стрілятиме з лука сьогодні!»

Проголосивши це, гострий із піхов він вихопив меч свій

80] Мідний, на леза обидва відточений, і на сміливця

Кинувся з криком страшенним. В ту мить Одіссей богосвітлий

Стрелив із лука і в груди якраз під сосок йому влучив.

Прямо в печінку стріла уп'ялася швидка. І на землю

Меч із руки його впав, а сам, похитнувшись, у корчах

85] Він через стіл повалився і, геть поскидавши наїдки,

Келих дводонний з вином розілляв. Об підлогу обличчям

В муках він бивсь передсмертних, ногами ж ударивши в крісло,

Перевернув його раптом, і морок заслав йому очі.

Вмить Амфіном тоді з піхов загострений вихопив меч свій

90] І Одіссеєві славному кинувся він навперейми,

Щоб від дверей відштовхнути мерщій. Та до того раніше

Списом ударив його Телемах мідногострим іззаду,

Поміж плечей, і спис той навиліт пройшов через груди.

З грюкотом впавши, об землю ударивсь він цілим обличчям.

95] Зразу ж відскочив тоді Телемах, але спис довготінний

В трупі лишив Амфіномовім, щоб із ахеїв хто-небудь

Раптом не вдарив мечем або списом його не поранив,

Поки, нагнувшися, він витягатиме спис довготінний.

Швидко він бігти пустився, й, до любого батька прибігши,

іоо Став біля нього близенько, і слово промовив крилате:

«Батечку, щит принесу я тобі й два загострені списи,

Ще й цільномідний шолом, що добре до скронь прилягає.

Сам я озброюсь піду і дам свинопасові зброю

Й чередникові також. Із зброєю буде нам краще!»

105] Відповідаючи, мовив йому Одіссей велемудрий:

«Швидше неси, поки досить є стріл ще для захисту в мене, -

Не відштовхнули б мене від дверей, коли сам залишуся».

Так він сказав. Телемах же, послухавши любого батька,

Швидко в комору побіг, де зброя славетна лежала.

110] Виніс чотири щити відтіля він і восьмеро списів,

Також із кінськими гривами мідних шоломів чотири.

Швидко це все захопивши, до любого батька прибіг він.

Передусім же і сам одягнувся в озброєння мідне,

В лати чудові й обидва його челядинці убравшись;

115] Хитрого та промітного обстали вони Одіссея.

Сам же він, поки ще стріл було досить для захисту в нього,

Безперестанно стріляв женихів тих одного по однім,

Цілячись влучно, вони ж усі покотом падали мертві.

А як уже владареві не стало чим більше стріляти,

120] Він до одвірка свій лук прислонив при стіні блискотливій

І залишив там стояти у зладнанім добре покої,

Плечі покрив після того щитом собі четверошкурим,

А на могутнє чоло - шолом він добірний насунув

З кінським хвостом, що страшливо над гребнем вгорі розвівався.

125] Взяв ще два списи міцні, із мідним відточеним вістрям.

Вихід там був боковий у добре збудованім мурі,

Біля самого порога до зладнаних добре покоїв -

Хід до вузького проходу крізь міцно навішені двері.

Ходу цього пильнувать Одіссей доручив свинопасу,

130] Що близ дверей тих стояв, бо єдиний лишався то вихід.

Мовив тоді Агелай, до всіх женихів обізвавшись:

«Друзі, крізь двері бічні чи не вибіг би звідси хто-небудь

З міста гукнути людей і галас мерщій учинити?

Муж цей востаннє тоді стрілятиме з лука сьогодні!»

135] Знову до нього Мелантій, козиний пастух, обізвався:

«Ні, Агелаю, паростку Зевсів, не можна, - страшенно

Близько до двору красиві ті двері, й вузький із них вихід.

Стримає там багатьох одна лише дужа людина.

Та постривайте, внесу для озброєння вам обладунок

140] Я із комори. Там, я гадаю, не в іншому місці,

Зброю сховав Одіссей з Телемахом, із сином пресвітлим».

Мовивши так, Мелантій, козиний пастух, вже пробрався

До Одіссея в комору крізь отвір вузенький іззаду.

Взяв там дванадцять щитів, і списів він узяв стільки ж само,

Попередня
-= 358 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар