743-744. «Хочеш - безжальною вбий мене міддю, вижени з дому мене...» - Евріклея запевняє, що готова прийняти як не смерть, то вигнання з дому, якщо скаже неправду. Так читають це місце нові дослідники (Берар), замість «залиши мене в домі», що було б позбавлено всякого смислу.
756. Аркесіад - тобто син Аркесія, Лаерт, Одіссеїв батько.
761. «Всипала в кошик ячменю...» - Ячмінь заміняє Пенелопі жертву.
797. Деякі коментатори (Арістарх) вважають, що Іфтіма - не ім'я, а епітет, який означає - «поважна», «шановна».
834. Темна оселя Аїда - підземне царство тіней.
ПІСНЯ П'ЯТА
1. Тіфон - старший брат троянського владаря Пріама, коханець богині світання, розоперстої Еос. Вона випросила у Зевса Тіфонові безсмертя, але забула попросити вічної юності, і Тіфон став невмирущим старцем; звідси приказка - жити довше самого Тіфона, тобто досягти глибокої старості. Тіфона (або, як часто пишуть, - Тіто-на) треба відрізняти від гіганта Тіфона (Тіфаона, Тіфоея).
[518]
43. Гонець світлосяйний - епітет Гермеса, див. прим, до І. 38.
50. «І, обминувши Перею...» - На підставі нових досліджень, замість назви «Піерія» (місцевість на північ від Олімпу, в Фракії, де нібито жили музи, так звані піеріди), читаємо «Перея» - місцевість у Фессалії, недалеко від гори Олімпу, на якій жили грецькі боги і з якої Зевс послав Гермеса до німфи Каліпсо. Етер, або ефір - надхмарний простір під небесним склепінням.
51. Гермес у вигляді чайки - див. прим, до І. 319.
163. Пліт - тобто примітивне судно. Плотом (гр. «схедіа») у давньогрецькій поезії часто називали судно взагалі.
184-185. «Будьте ж ви свідками... Стіксові води...» - Клятва водами підземної річки Стіксу вважалась найбільшою з клятв, священною для богів і для людей.
250. Судна вантажні. - Мореплавство стародавніх греків знало два види суден: «довгі кораблі», що призначались для швидких переходів, отже, мали видовжену, гостроконечну форму з нешироким дном і довгими бортами, щоб умістити якнайбільше гребців, і «круглі кораблі», для перевезення вантажів, з широким дном і великим, містким трюмом, що надавало судну майже сферичної форми.
272-275. Морські плавання греки провадили без компаса, орієнтуючись на зорі. Серед перелічених тут сузір'їв найважливішим для грецьких моряків було сузір'я Арктос, або Ведмедиці - Велика й Мала, що ніколи не заходять за обрій північного неба («...до купань в Океані-ріці не причетний»). В стародавній Греції, як і тепер на Україні, Арктос ще називали Возом, бо збирання врожаю і перевезення його на великих чотириколісних возах провадилося у них саме тоді, коли це сузір'я стоїть у небі найвище.
277. Острів німфи Каліпсо, за Гомером, містився на крайньому заході відомого стародавнім грекам світу - недалеко від теперішнього Гібралтару. Отже, вертаючись додому, Одіссей прямує на схід, і сузір'я Віз лишається в нього весь час ліворуч.
283. Пагори Солімські - узвишшя в західній частині Малої Азії, за назвою племені солімів.
295-296. В гомерівську епоху знали чотири вітри відповідно до чотирьох сторін світу: східний вітер - Евр; західний - Зефір, здебільшого м'який і теплий, але часом дощовий, непогожий; південний вітер - Нот, що приносив дощі й тумани; північний - Борей, хо-
[519]
лодний, зимовий вітер. Владарем вітрів вважався Еол - про перебування Одіссея у нього в гостях розповідається в X пісні.
310. Син Пелея - Ахілл, за тіло якого під Троєю точився бій з участю Одіссея.
333-353. Прихована гра слів, побудована на протиставленні імені Левкотеї, білої богині, чорній хвилі, в яку вона поринає.
346. Намітка - тобто хустка з пов'язкою на голові у грецьких жінок, щоб можна було прикривати обличчя, наче серпанком.
445. «Зглянься, хто б ти не був, володарнії» - За віруванням греків, у кожній річці жив однойменний з нею бог. Не знаючи назви річки, до якої приплив Одіссей, він не знає, як назвати її божественного владаря.
488-490. Тут ідеться про давній спосіб видобування вогню, коли нове багаття запалювали від приску старого.