Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

476] «Зевсе та інші богове, зробіть, щоб дитя моє любе

477] Стало таким же, як я, у троянському війську найкращим,

478] Дужим таким же й хоробрим, міцним владарем Іліона,

479] Щоб говорили про нього, як буде з війни він вертатись:

480] «Цей куди кращий за батька!» Щоб він закривавлену зброю,

481] З ворога знявши, приніс і матері врадував серце!»

482] Мовив це й любій дружині на руки маленького сина

483] Він передав. Пригорнувши дитя до пахучого лона,

484] Мати крізь сльози всміхнулась. А муж її, пойнятий жалем,

485] Гладив рукою її й, на ім'я називаючи, мовив:

486] «О бідолашна! Серця свого не роз'ятрюй журбою!

487] Всупереч долі ніхто до Аїду мене не спровадить.

488] Але й судьби, я гадаю, ніхто із людей не уникне,

489] Чи боягуз, чи відважний, якщо вже на світ народився.

490] Краще вертайся додому й своєї пильнуй уже справи -

491] Кросен своїх і куделі, служебницям нашим загадуй

492] Дбати про діло своє. А війна - чоловіча турбота,

493] Кожного, хто народивсь в Іліоні, моя ж особливо».

494] Мовивши так, одягнув на себе осяйливий Гектор

495] Свій конегривий шолом. І пішла дружина додому,

496] Лиш оглядаючись часто й рясні проливаючи сльози,

497] І незабаром дійшла до затишного й людного дому

498] Гектора мужогубителя; в ньому ж застала багато

499] Двірських служебниць, і ревні побігли з очей у них сльози.

500] Так був у домі своєму оплаканий заживо Гектор:

501] Не сподівався ніхто, щоб з війни коли-небудь додому

502] Він повернувся, уникнувши рук і могуття ахеїв.

503] Не забарився так само й Паріс у високому домі

504] І, надягнувши озброєння славне, карбоване міддю,

505] Попрямував через місто, на бистрі надіючись ноги,

506] Наче застояний кінь ячменем із жолоба ситий

507] Зірветься з прив'язі, й мчить, і копитами креше рівнину,

508] В водах ріки струменистої звиклий купатися вільно,

509] Гордий собою. Тримає він високо голову, грива

510] З пліч розвівається буйно, він вроди с'оєї свідомий,

511] На пасовища й до стаєнь нестримно несуть його ноги.

512] Так же й Паріс, син Пріама, з високого замку Пергама,

513] Сяючи блиском озброєння, мов променисте світило,

514] З радісним сміхом помчав: несли його ноги стрімливі.

515] Гектора він наздогнав, богосвітлого брата, коли той

516] З місця рушав, де розмову з дружиною ніжну провадив.

517] Перший до нього звернувся тоді Александр боговидий:

518] «Дуже затримав тебе я, мій любий, а ти ж поспішаєш!

519] Довго барився, не встиг до години, яку ти призначив!»

520] Відповідаючи, Гектор сказав йому шоломосяйний:

521] «О бідолашний! Ніхто із мужів, якщо він справедливий,

522] В діях тебе бойових не знеславить, бо серцем ти мужній.

523] Та поступаєшся легко, змагатись не хочеш. А в мене

524] Серце у грудях болить, коли чую на тебе докори

525] Я від троян, що стільки біди через тебе зазнали.

526] Але ходім! А залагодим потім усе, як дозволить

527] Зевс нам великий на славу одвічним богам наднебесним

528] Келих свободи поставити в звільнених наших оселях,

529] Як відженемо від Трої красивоголінних ахеїв».


ПІСНЯ СЬОМА

ПОЄДИНОК ГЕКТОРА З БАНТОМ, ПОХОРОН ПОЛЕГЛИХ

 

1] Мовивши так, від брами подався осяйливий Гектор,

2] Поруч ішов його брат Александр, обоє душею

3] Прагнули швидше почать воювати і з ворогом битись.

4] Так же, як бог мореплавцям тоді посилає жаданий

5] Вітер попутний, коли сосновими веслами бити

6] Хвилю вони потомились і м'язи їх мліть починали, -

7] Перед троянами так з'явились обидва жадані.

8] Від Александра поліг там Менестій, народжений в Арні,

9] Ареїтоїв потомок, якого озброєний києм

10] З Філомедусою мав велеокою Арни володар.

11] Гектор же списом загостреним втрапив у карк Ейонея

12] Під міднокутим обіддям шолома, й той зразу ослаб весь.

13] Главк, Гіпполоха нащадок, лікійських мужів поводатар,

14] Списа у плечі всадив Іфіноєві в січі жорстокій,

15] Дексія сину, в ту мить, як на свій мав скочити повіз, -

16] З повоза тут же упав він на землю і зразу ослаб весь.

17] Щойно побачила їх ясноока богиня Афіна,

18] Як вони нищать аргеїв нещадно у січі жорстокій,

19] Кинулась зразу з вершин олімпійських вона і помчала

20] До Іліона священного. Це Аполлон із Пергама

Попередня
-= 52 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.


Останній коментар

Лана 17:14:38

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар