Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

462] «Щасна, богине, будь з даром оцим! Між богів олімпійських

463] Першу тебе призиватимем завжди. А ти ще сьогодні

464] Нас проведи до фракіян, їх коней і місць опочинку».

465] Так говорив він, і, високо здобич піднявши, повісив

466] На тамарисковий кущ, і ознаку лишив тут помітну,

467] Очеретин наламавши й квітучих гілок тамариску,

468] Щоб не минуть цього місця, вертаючись чорної ночі.

469] Далі пішли між озброєнь, калюжами чорної крові

470] І незабаром дістались вони до фракійського стану.

471] Спали фракіяни, втомою гноблені, поряд їх зброя,

472] Гарна, міцна, в три ряди на землі розкладена густо

473] В певнім порядку, й стояли при кожному парами коні.

474] Рес посередині спав, а коні його прудконогі

475] З краю припнуті ремінням були до скоби колісниці.

476] Вгледів його Одіссей і вказав Діомедові нишком:

477] «Ось, Діомеде, той муж і коні його прудконогі,

478] Що нам Долон про них мовив, якого ми щойно убили.

479] Що ж, виявляй свою силу могутню. Тепер не годиться

480] З зброєю марно стояти. Відв'язуй мерщій своїх коней

481] Або мужів повбивай, а я вже подбаю про коней».

482] Мовив це, й сил ясноока вдихнула Тідіду Афіна,

483] Став він рубати круг себе, й навколо лунав жалюгідний

484] Стогін мечем його січених; кров'ю земля обагрилась.

485] Наче той лев, що проник у пітьмі в безпастушу отару

486] Кіз чи овець і накинувсь на них, замишляючи лихо,

487] Кидався так на фракійських мужів син Тідея могутній,

488] Поки не вбив аж дванадцять із них. Одіссей велемудрий -

489] Кожного з тих, що Тідід мечем зарубав, наздогнавши,

490] Ззаду за ногу хапав і швидко волік його набік

491] З думою в серці про те, щоб мерщій пишногривії коні

492] З стану ворожого вибігли, щоб не тремтіло їх серце,

493] Як доведеться по трупах ступать, бо до того не звикли.

494] Так син Тідея нарешті добравсь до самого державця.

495] Рес був тринадцятий, в кого життя відібрав він солодке, -

496] Важко той дихав, у сні-бо жахливому, з волі Афіни,

497] Над узголів'ям його тої ночі стояв внук Ойнеїв.

498] Коней незламний відпріг Одіссей тоді однокопитих,

499] Разом зв'язав їх ремінням і гурт весь із табору вивів,

500] Луком підгонячи, бич-бо лискучий на думку не спало

501] Із колісниці, різьбленої гарно, в руки узяти.

502] Свистом ознаку подав богосвітлому він Діомеду.

503] Той же в ваганні стояв, яке ще зробити зухвальство:

504] Викотить, взявшись за дишель, той повіз, де зброя лежала,

505] Гарно оздоблена, чи його винести, вгору піднявши,

506] Чи в багатьох ще фракійських мужів одібрати дихання?

507] Поки він думкою так міркував, підійшовши, Афіна

508] Стала тоді богосвітлому мовити так Діомеду:

509] «Час про повернення думати до кораблів глибодонних,

510] Сину Тідея відважний, щоб не вдаватись до втечі,

511] В разі хтось інший з безсмертних троянські загони розбудить».

512] Мовила так, і голос богині впізнав він одразу,

513] Скочив на коней своїх, Одіссей же їх луком ударив,

514] 1 до швидких кораблів вони вмить подерли ахейських.

515] Та не сліпим спостере'гачем був Аполлон срібнолукий,

516] Тільки-но вгледів Афіну, що йшла за Тідеєвим сином,

517] Гнівом палаючи, кинувся в натовп троян велелюдний

518] І розбудив між фракіян порадника Гіппокоонта,

519] Славного родича Реса. Зі сну той одразу прокинувсь,

520] Глянув на місце порожнєє, де бистрі стояли їх коні,

521] Воїв побачив, що корчились в муках страшних передсмертних,

522] Болісно зойкнув і кликать товариша став дорогого.

523] Розрух і шум невимовний у стані троян учинився,

524] Збіглися люди усі й на жахливі дивилися дії

525] Грізних мужів, що верталися до кораблів крутобоких.

526] А як домчали туди, де ліг трупом троянський підглядач,

527] Коней швидких затримав там Одіссей, богу милий,

528] А Тідеїд тоді скочив на землю й скривавлену зброю

529] В руки подав Одіссеєві й, скочивши знову на коней,

530] Хльоснув по них батогом, і вони залюбки полетіли

531] До кораблів глибодонних, - було це й самим їм до серця.

532] Нестор перший їх тупіт почув і, озвавшись, промовив:

533] «Друзі мої! О вожді і порадники війська аргеїв!

534] Схиблю чи правду скажу, а душа говорить спонукає.

535] Коней швидких тупотіння здаля моїх вух досягнуло.

536] От якби то Одіссей удвох з Діомедом могутнім

Попередня
-= 82 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.


Останній коментар

Лана 17:14:38

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар