Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

537] Коней пригнали з троянського табору однокопитих!

538] Тільки я страшно душею боюсь, щоб ці кращі з аргеїв

539] Не потерпіли біди від троян в колотнечі шаленій».

540] Мови своєї він ще не скінчив, як вони прискакали.

541] Скочили з коней на землю, і радісно всі їх вітали

542] Правих піднесенням рук і словом, як мед той, солодким.

543] Перший почав їх розпитувать Нестор, їздець староденний:

544] «Що ж, розкажи, Одіссею прославлений, гордість ахеїв,

545] Як ви цих коней забрали? Пробрались самі у троянський

546] Табір, чи бог який, з вами зустрівшися, подарував їх?

547] Страшно-бо схожі вони на осяйливе сонця проміння.

548] Маю весь час я з троянами сутички, часу не гаю

549] Марно біля кораблів, хоч старий уже з мене воїтель.

550] Але таких я там коней ніколи не бачив, не відав.

551] Подарував їх вам, думаю, хтось із богів, що зустрівся.

552] Вас-бо обох однаково любить і Зевс хмаровладний,

553] І ясноока дочка егідодержавного Зевса».

554] Відповідаючи, мовив йому Одіссей велемудрий:

555] «Несторе, сину Нелея, великая славо ахеїв!

556] Богові легко, як схоче того він, і кращих нам коней

557] Подарувати: боги-бо від нас набагато сильніші.

558] Ті ж, про які ти питаєш, мій старче, недавно прибулі

559] Коні фракіян. Вождя їх убив Діомед благородний

560] Й товаришів ще дванадцять із ним, полководців найкращих.

561] Біля човнів був тринадцятий нами убитий вивідач,

562] Той, що до табору нашого в розвідку шоломосяйний

563] Гектор послав його й інші старшини троянського війська».

564] Мовив це, й однокопитих за рів став прогонити коней

565] З радісним сміхом. Пішли з ним, радіючи, й інші ахеї.

566] А як до гожого всі добулися намету Тідіда,

567] Коней до жолоба скроєним добре з ременю повіддям

568] Там прив'язали, де й Діомедові коні стояли

569] Однокопиті й солодку, як мед, жували пшеницю,

570] А Одіссей у кормі корабельній Долонову зброю,

571] Скроплену кров'ю, сховав у належну пожертву Афіні.

572] Потім обидва вони, у хвилю морську увійшовши,

573] Піт обмивали рясний із литок, із шиї і стегон.

574] А як поринули в хвилю морську, од поту рясного

575] Тіло обмили вони і в грудях серця освіжили,

576] Ще й у купелях, обтесаних гладко, скупались обидва,

577] А, іскупавшись, оливою тіло своє намастили,

578] Й сіли обідать вони, і вино, наче мед той, солодке,

579] З повних черпали кратер, і зливання чинили Афіні.


ПІСНЯ ОДИНАДЦЯТА

ПОДВИГИ АГАМЕМНОНА

1] З ложа Тіфона ясного підвівшись, Еос розоперста

2] Вийшла, щоб ранішнє світло нести і безсмертним, і смертним.

3] Зевс же послав до ахейських човнів бистрохідних Еріду

4] Неподоланну, що воєн знамено рукою тримала.

5] Стала вона на чорний, місткий корабель Одіссеїв,

6] Що посередині був, що скрізь її голос доходив -

7] І до наметів Еанта, славетного Теламоніда,

8] І до Ахілла, з обох-бо країв з кораблями ставними

9] Стали вони, на свою покладаючись мужність і силу.

10] На корабель ступивши, гукнула богиня потужно

11] Й страшно, і кожному в серце ахеєві буйну вдихнула

12] Силу і хіть воювати, з ворогом битись невтомно.

13] З тої ж хвилини війна їм милішою стала здаватись,

14] Ніж до вітчизни повернення на кораблях крутобоких.

15] Гучно й Атрід закричав, закликаючи в битву аргеїв

16] Підперезатись, і сам у мідь одягнувся блискучу.

17] Спершу собі на гомілки наклав наголінники мідні,

18] Дуже красиві, срібними пряжками їх застебнувши.

19] Потім і панцир на груди свої надягнув міцнокутий,

20] Що від Кініра колись одержав як гість, у дарунок;

21] Бо аж на Кіпр до вух його чутка дійшла, що ахеї

22] На кораблях своїх мають пливти до далекої Трої.

23] Тим-то він панцир той дав, щоб зробить владареві приємність.

24] Десять на панцирі пасів було з чорно-синьої сталі,

25] З золота пасів дванадцять та двадцять іще олов'яних.

26] Змій чорно-синіх по троє обабіч тих лат аж до шиї

27] Вгору тягнулось, мов дуги веселки, що в хмарі Кроніон

28] Сам укріпляє як смертним людям знамення небесне.

29] Через плече перевісив він меч, що виблискував рясно

30] Цвяшками з золота; піхва, в яку був захований меч той,

31] Срібна уся, на золоченім пасі з рамена звисала.

Попередня
-= 83 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар