Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

385] Що ти блукаєш отут, по табору між кораблями,

386] В темряві ночі, коли усі люди давно спочивають?

387] Може, з полеглих на полі ти хочеш озброєння зняти?

388] Може, від Гектора посланий ти роздивитися потай

389] Між кораблів крутобоких? Чи власним ти посланий серцем?»

390] В відповідь мовив Долон, і коліна у нього тремтіли:

391] «Багатьма обіцянками звів мене з розуму Гектор -

392] Подарувать обіцяв колісницю, оздоблену міддю,

393] З однокопитими кіньми славетного сина Пелея

394] І наказав мені в темряві ночі, що швидко минає,

395] Близько пройти до ворожих мужів і потай розвідать -

396] Охороняють швидкі кораблі вони, як і раніше,

397] Чи, вже приборкані рук наших силою, тільки про втечу

398] Радяться поміж собою і варти нічної не хочуть

399] Більше виконувать, втоми вагою пригнічені тяжко».

400] Так, усміхнувшись, йому відповів Одіссей велемудрий:

401] «Справді-бо, серце твоє великих дарів забажало:

402] Коней баских Еакіда відважного, їх-бо несила

403] Смертним приборкати людям або запрягти в колісницю

404] Всім, крім Ахілла, якого безсмертна родила богиня.

405] Ти мені от що скажи, та розказуй одверто і щиро.

406] Гектора де ти, йдучи, залишив, поводатаря люду?

407] Де його зброя лежить бойова, де поставлено коней?

408] Де у троян вартує сторожа і де спочиває?

409] Що замишляють вони - чи тут залишатися й далі

410] Мають біля кораблів недалеко, а чи незабаром

411] В місто вернутись збираються, воїв здолавши ахейських?»

412] Відповідаючи, так промовив Долон, син Евмедів:

413] «Все це по правді тобі розкажу я одверто і щиро.

414] Скликав таємно старійшин усіх і порадників Гектор

415] Радити раду аж біля надгроб'я божистого їла,

416] Далі від шуму. А варти, якої питав ти, герою,

417] Власне, немає окремої, щоб стерегти увесь табір,

418] А при вогнях, що в потребі своїй розпалили трояни,

419] Стану пильнують вони й один одного всі окликають,

420] Щоб не заснути. Одні лиш славетні союзники їхні

421] Сплять, доручивши троянам спокою свого пильнувати,

422] Бо ні дітей поблизу, ні дружин тут їхні* немає».

423] Відповідаючи, мовив йому Одіссей велемудрий:

424] «Як же союзники сплять і трояни, впокірники коней, -

425] Разом чи нарізно? Все говори, щоб я знав достеменно».

426] В відповідь знову до нього промовив Долон, син Евмедів:

427] «Все це по правді тобі розкажу я одверто і щиро.

428] Понад затокою кари стоять, криволукі пеони,

429] Далі - лелеги, кавкони, за ними - пелазги божисті;

430] А біля Тімбри - лікіян загони, місян гордовитих,

431] Ще й конеборних фрігіян і далі - меонів комонних.

432] Але навіщо про кожен загін вам питати окремо?

433] Хочете ви до троянського стану пробратись таємно,

434] То он, оподаль од інших, фракійці, недавно прибулі.

435] А на чолі у них Рес, державець їх, син Ейонея.

436] Бачив чудових на вигляд я коней його величезних.

437] Снігу біліші вони, бистротою до вітру подібні;

438] Злотом і сріблом оздоблена в нього уся колісниця;

439] Ще й золотеє озброєння пишне, аж глянути любо,

440] Він із собою привіз; але не мужам смертнородним,

441] Тільки безсмертним богам те озброєння личить носити.

442] Отже, тепер мене до кораблів поведіть бистрохідних,

443] Чи залишіть мене тут, окови наклавши безжальні,

444] Щоб, повернувшись, могли ви наочно самі перевірить,

445] Правда все те, що я вам говорив тут, чи, може, неправда».

446] Глянув на нього спідлоба й сказав Діомед премогутній:

447] «Хай не спадає, Долоне, на думку тобі врятуватись,

448] Вісті нам цінні подавши, коли вже до рук нам потрапив.

449] Тільки ми пустим на волю тебе і назад відішлемо,

450] Згодом ізнов до швидких кораблів ти повернеш ахейських,

451] Щоб підглядати таємно чи стати до бою одверто.

452] А як рукою моєю подоланий, дух ти свій спустиш,

453] То вже ніколи шкоди не зможеш завдати аргеям».

454] Так він сказав. Рукою той грубою хтів доторкнутись

455] До підборіддя й благать, Діомед же, мечем замахнувшись,

456] Вдарив у карк посередині й м'язи обабіч розкраяв.

457] Щось бурмотів він іще, коли в пил голова покотилась.

458] Зразу ж вони ізняли з голови його шапку тхореву,

459] Вовчу зняли з нього шкуру, і лука тугого, і списа.

460] Високо вгору усе це підняв Одіссей богосвітлий

461] Славній Афіні, що здобич дарує, і так їй молився:

Попередня
-= 81 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар