Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

260] Вразив Атрід під горбатим щитом його й тіло розслабив,

261] Зразу ж підбіг і зрубав йому голову тут же, над братом.

262] Так Антенора сини під рукою Атріда-державця,

263] Жереб здійсняючи свій, відійшли до оселі Аїда.

264] Перебігав він потому й по інших шерегах ворожих,

265] Списом, мечем побиваючи їх і великим камінням,

266] Поки ще рана його гарячою сходила кров'ю.

267] А як спинилася кров і рана вже трохи присохла,

268] Гострий біль став проймати Атрідову силу могутню.

269] Як породіллю разючими стрілами болі проймають,

270] Що посилають Ілітії їй, помічниці в пологах,

271] Герині доньки, що муки гіркі породіллям готують,

272] Гострий так біль проникав і Атрідову силу могутню.

273] На колісницю він скочив, звелівши візничому гнати

274] До кораблів глибодонних, бо серцем од мук умлівав він.

275] Голосно він загукав, щоб. данаям усім було чути:

276] «Друзі мої! О вожді і порадники війська аргеїв!

277] Нині самі відбивайте ворожу навалу шалену

278] Від кораблів мореплавних; мені ж цілий день цей змагатись

279] Не дозволяє з троянськими воями Зевс велемудрий».

280] Мовив він так. І коней візничий погнав пишногривих

281] До кораблів мореплавних. Слухняно помчалися коні,

282] Груди їх в милі були, і курява знизу вкривала,

283] Мчали-бо з бою вождя, що з болючої рани знесилів.

284] Гектор, як тільки побачив, що з поля подавсь Агамемнон,

285] Голосом дужим гукати почав до троян і лікійців:

286] «Трої сини, і лінійці, й дарданські бійці рукопашні!

287] Будьте мужами, о друзі, відвагу згадайте завзяту!

288] Воїн хоробрий пішов, мені ж славу готує велику

289] Зевс велемудрий. Ви ж коней женіть своїх однокопитих

290] Проти могутніх данаїв, щоб славу ще більшу здобути!»

291] Мовлячи так, він у кожному силу збудив і завзяття.

292] Наче мисливець, полюючи дикого вепра чи лева,

293] Псів білозубих гавкущу на нього нацьковує зграю,

294] Так підохочував духом одважних троян на ахеїв

295] Гектор, Пріамова віть, людовбивцю Ареєві рівний.

296] Сам же у лавах передніх ішов він, душею величний,

297] 1 в гущавину січі вривався, як вихор навальний,

298] Що, налетівши, розбурхує моря гладінь фіалкову.

299] З кого ж це першого й з кого останнього зняв обладунки

300] Гектор, Пріамова віть, коли Зевс дарував йому славу?

301] Першого вбив він Асея, за ним Автоноя й Опіта,

302] Потім Долопа Клітіда, Офелтія, ще й Агелая,

303] Войовника Гіппоноя незламного, Ора й Есімна.

304] Так, повбивавши данайських вождів, він кинувся й далі

305] Воїнські лави громити. Як буйним дихнувши борвієм,

306] Хмари, рвучким нагромаджені Нотом, Зефір розганяє,

307] Хвиль величезні вирують вали, і високо пінні

308] Бризки злітають під гомін невпинний блуденного вітру, -

309] Падали так під ударами Гектора голови воїв.

310] Люта загибель прийшла б тоді й сталося б тут непоправне,

311] До кораблів своїх бистрих усі повтікали б ахеї,

312] Та закричав Одіссей Діомедові, сину Тідея:

313] «Як, Діомеде, невже бойову ми забули відвагу?

314] Ближче, мій друже, спинись біля мене. Ганьба нас окриє,

315] Як кораблі відбере у нас Гектор шоломосяйний».

316] Відповідаючи, так Діомед йому мовив могутній:

317] «Я залишуся напевно і витерплю все. Та користі

318] Буде із того для нас небагато. То ж Зевс хмаровладний

319] Більше троянам воліє, ніж нам, дарувати звитягу».

320] Мовив він так і Тімбрея зіпхнув з колісниці на землю,

321] Списом ударивши в лівий сосок. Одіссей Моліона

322] Богоподібного скинув, супутника того державця.

323] Там і облишили їх, воювати вже більше нездатних.

324] Кинувшись в натовп, самі шаленіли вони, як два вепри,

325] Що у відвазі шаленій на псів нападають ловецьких.

326] Так, повернувшись, троян вони били. Й зітхнули вільніше

327] Вої ахейські, що так перед Гектаром грізним тікали.

328] Разом із повозом кращих в народі вони захопили

329] Двох перкосійця Меропа синів, а він розумівся

330] На віщуванні, отож і синам боронив виступати

331] На мужовбивчу війну. Вони ж не послухали слова

332] Батька свого, їх вели до загибелі чорної Кери.

333] Списом славетний Тідід Діомед обох їх позбавив

334] Духу й життя і славні з обох познімав обладунки.

335] Від Одіссея ж тоді полягли Гіпподам з Гіпейрохом.

336] В битві однаковий успіх простер над військами Кроніон,

Попередня
-= 87 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.


Останній коментар

Лана 17:14:38

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар