Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

411] Поки він так розмірковував серцем своїм і думками,

412] З різних сторін нагодилися лави троян щитоносних

413] І оточили його, готуючи власну загибель.

414] Наче та зграя ловецьких собак і мисливці кремезні

415] Вепра цькують звідусіль, а він, з пущі рвучись лісової,

416] Білі загрозливі ікла в кривих своїх щелепах гострить.

417] Пси налітають кругом, і чути, як клацають в нього

418] Зуби, і хоч він який був страшний, а вони не вгавають.

419] Так Одіссея, улюбленця Зевса, тепер оточили

420] Вої троянські. Він же, із гострим наскочивши списом,

421] Перший ударив в плече бездоганного Деїопіта;

422] Потім озброєння зняв бойове із Фоона й Еннома.

423] Херсідаманта в той час, коли він стрибав з колісниці,

424] Прямо в живіт під щитом його круглоопуклим ударив

425] Списом. Той в порох упав, руками хапаючи землю.

426] Кинувши їх, Гіппасіда Харопа ударив він списом,

427] Рідного брата великим багатством славетного Сока.

428] Брата рятуючи, Сок тоді кинувся, муж богорівний,

429] До Одіссея наблизився й так йому став говорити:

430] «О Одіссею славетний, невпинний в трудах і лукавстві!

431] Ти чи двома Пппасідами нині хвалитися будеш,

432] Воїв убивши таких і озброєння з них познімавши,

433] Чи під моїм перекинешся списом і дух віддаси свій!»

434] Мовив він так і в щит тоді рівноокруглий ударив

435] Списом могутнім, пробив блискучий він щит Одіссеїв,

436] Вістря навиліт пройшло крізь майстерно оздоблений панцир.

437] З ребер всю шкіру зідрало, та далі Паллада Афіна

438] Не допустила заглибитись списові в нутрощі мужа.

439] Глянув лише Одіссей, що смертельних той місць не торкнувся,

440] І, відступивши назад, став Сокові так говорити:

441] «Ах ти нещасний! Згуба настигла тебе неминуча!

442] Хоч ти й примусив мене припинити з троянами битву,

443] Але кажу тобі, смерть і загибель ти чорну одержиш

444] В день цей, подоланий списом моїм, і мені тоді славу,

445] Душу ж Аїдові ти віддаси, славетному кіньми!»

446] Мовив він так, і Сок повернувсь і пустився тікати.

447] А Одіссей тоді втеклого поміж плечима у спину

448] Списом ударив, аж вістря навиліт пройшло йому груди.

449] Тяжко він гримнув об землю, й гукнув Одіссей богосвітлий:

450] «Соку, Гіппаса відважного, коней впокірника, сину!

451] Смерть тебе швидко настигла, не зміг ти від неї умкнути.

452] Ах ти нещасний! Очей ані батько, ні мати поважна

453] Мертвому вже не закриють тобі: птахи кровожерні

454] Виклюють їх, до трупа твого прилітаючи зграйно.

455] Я ж як умру, богосвітлі мене поховають ахеї!»

456] Мовив він так, і Сока відважного спис довготінний

457] З рани, а враз із щита свого круглоопуклого вийняв.

458] Кров полилася червона, і біль засмутив йому серце.

459] Трої відважні сини, лиш побачили крвв Одіссея,

460] Із підбадьорливим криком кинулись разом до нього.

461] Став він назад відступати і кликати друзів на поміч.

462] Тричі він крикнув, що сили у грудях було чоловічих,

463] Тричі ті крики почув Менелай, Ареєві любий,

464] І до Еанта звернувся, що близько стояв біля нього:

465] «Теламоніде Еанте, владарю людей богорідний!

466] Чую я десь Одіссея, в біді витривалого, голос,

467] Схоже, що в битві страшній він один опинився й трояни

468] Тиснуть його у бою, від інших відрізавши воїв.

469] Киньмось у вир того бою, на поміч йому поспішімо!

470] Не потерпів би, боюсь, між троян він один залишившись,

471] Хоч і завзятий. Великий би смуток упав на данаїв!»

472] Мовивши так, він пішов, а за ним і Еант богорівний.

473] Зевсові любого скоро знайшли Одіссея. Трояни

474] Гнались за ним, як шакали руді, звідусіль оточивши,

475] Гонять рогатого оленя, що його ранив у горах

476] З лука мисливець, і він, лиш рятуючись ніг бистротою,

477] Мчить, поки кров ще гаряча й рухливі ще носять коліна.

478] А як його уже зовсім знесилить стріла бистролетна,

479] Хижі шакали гірські починають його шматувати

480] В тінявих дебрах; та бог кровожерного в час той приводить

481] Лева, й тікають шакали, й він здобич усю пожирає.

482] Й за Одіссеєм, одважним вождем хитроумним, так само

483] Гналось багато хоробрих троян, герой же із списом

484] Кидавсь на них, від себе відгонячи днину безжальну.

485] Та як наблизивсь до нього Еант із щитом величезним,

486] Наче той мур, перелякані врозтіч розбіглись трояни.

Попередня
-= 89 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар