Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

173] Мовив він так, але Зевсові серця не зміг зворушити:

174] Волив-бо дух громовладця лиш Гектору славу надати.

175] Інші бійці перед брамами іншими билися боєм.

176] Та неможливо, як бог це зумів би, про все розказати.

177] Бій кам'яний бушував круг укріплень, неначе вогнисте

178] Полум'я. Хоч і у скруті страшній, боронитись аргеї

179] Мусили біля своїх кораблів. І смутилися духом

180] Вічні боги, що досі у битві сприяли данаям.

181] Бились завзято й лапіти тоді й ворогів побивали.

182] От Перітоя відважного син Поліпет премогутній

183] Списом поранив Даманта, шолом міднощокий пройнявши.

184] Мідь шишакова не стримала того удару, крізь череп

185] Вістря пройшло мідяне, і мозок всередині з кров'ю

186] Перемішало Дамантові, й запал його зупинило.

187] Потім він зброю здійняв бойову із Пілона й Ормена.

188] А Леонтей тоді, парость Ареєва, вбив Гіппомаха,

189] Що Антімахів був син, - йому в пояс він спитсм утрапив.

190] А після того відгострений вихопив меч свій із піхов,

191] Кинувсь крізь натовп густий і першого вбив Антіфата

192] У рукопашнім бою. І навзнак той гримнувсь об землю.

193] А після того іще і Менона, й Ямена, й Ореста -

194] Збив він одного за одним на землю, усіх годівницю.

195] В час той, як зброю блискучу знімали вони із убитих,

196] Полідамант тоді й Гектор з юнацьким загоном відважним,

197] Більшим і дужчим за інші усі, пломеніли бажанням

198] Вал зруйнувати й ахейські вогнем кораблі попалити.

199] Та завагались вони, перед ровом широким спинившись.

200] Мали той рів перейти вже, як раптом ліворуч над військом

201] Птах із'явився, орел, що високо в небі ширяє, -

202] В пазурах ніс він потвору скривавлену, - змій величезний

203] Був ще живий і звивався, готовий з ним битись і далі.

204] Спритно зігнувшись, орла, що тримав його міцно, він раптом

205] В груди вкусив біля шиї, і той від нестерпного болю

206] Кинув на землю його, між троянського війська вронивши,

207] Сам же із клекотом дужим за вітру диханням полинув.

208] Серцем жахнулись трояни, у корчах побачивши змія

209] Перед собою - знамення егідодержавного Зевса.

210] Полідамант підійшов до хороброго Гектора й мовив:

211] «Гекторе, лаєш ти завжди мене, хоч на зборах я навіть

212] Мовив би й слушно. Вважаєш, ніхто із простого народу

213] Ані у раді, ані на війні аж ніяк не повинен

214] В чомусь перечить тобі, твою лише множити владу!

215] Але й тепер я скажу те, що слушним мені видається.

216] Далі не йдімо перед човнами з данаями битись.

217] Ось що, гадаю я, статись повинно, якщо над троянським

218] Військом, що мало вже рів переходити, справді ліворуч

219] Птах із'явився, орел, який високо в небі ширяє, -

220] В пазурах ніс він потвору скривавлену, - змій величезний

221] Був ще живий. Та орел упустив його, милого дому

222] Не досягнувши, й не встиг своїм дітям оддати в поживу.

223] Так же і ми, коли навіть і браму, і мури ахейські

224] Натиском дужим зруйнуємо вщент, і відступлять ахеї,

225] Все ж не повернемось тою ж дорогою, в тому ж порядку,

226] А багатьох за собою покинем троян, що ахеї

227] Гострою міддю поб'ють, кораблі захищаючи власні.

228] Так нам усе й ворожбит пояснив би, що тямить душею

229] Смисл божественних знамень, і йому повірили б люди».

230] Скоса поглянувши, Гектор сказав йому шоломосяйний:

231] «Полідаманте, не дуже ти мовив мені до вподоби!

232] Міг би і краще за це ти інше придумати слово.

233] А як і справді оте, що я чув, ти свідомо промовив,

234] То, очевидно, у тебе і розум боги відібрали!

235] Радиш забути мені громоносного Зевса веління

236] Ті, що здійснити він сам обіцяв, головою кивнувши;

237] А замість того порадив ти вірити ширококрилим

238] Птахам, - на них я не знаюсь, і зовсім мене не тривожить,

239] Чи полетять вони вправо, де сонце з-за обрію сходить,

240] Чи подадуться ліворуч, де заходу морок темніє.

241] Будьмо ж слухняні одній лише волі великого Зевса:

242] Смертних-бо всіх і безсмертних у владі своїй він тримає.

243] В нас-бо найкраще знамення одне - захищати вітчизну.

244] Але чого ти злякався війни й бойового завзяття?

245] Навіть якби у бою до єдиного всі полягли ми

246] Перед човнами аргеїв, тобі не грозила б загибель, -

247] В серці ж ні стійкості в тебе нема, ні вогню бойового.

Попередня
-= 97 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар