Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

324] То не хотів би я й сам між передніми лавами битись,

325] Не посилав би й тебе я в бої, що мужів прославляють.

326] Та звідусіль незліченні уже обступили нас Кери

327] Смерті, - ані утекти, ні сховатись од них неможливо.

328] Отже, вперед! Чи ми комусь славу здобудем, чи нам він!»

329] Мовив так, і Главк не перечив йому й не протививсь.

330] Рушили прямо вони із лікійським загоном численним.

331] Жахом охоплений був Менестей тоді, син Петеоя, -

332] Прямо на нього до вежі ішли і несли вони лихо.

333] Він озирнувся по вежах ахейських навкруг, чи не видно

334] Близько вождів, щоб нещастя від друзів його відвернути.

335] Ось він Еантів побачив обох, у війні ненаситних,

336] З ними стояв іще й Тевкр, що тільки-но з свого намету

337] Вийшов. Але Менестея, хоч був недалеко, не чули -

338] Так гуркотіло навкруг, аж сягаючи неба самого,

339] Від брязкотіння великих щитів, конегривих шоломів

340] 1 Та від розбиваних брам, що замикані міцно стояли, -

341] їх зруйнувать намагались трояни, щоб далі пробитись.

342] Зразу ж Тоота-окличника шле він тоді до Еантів:

343] «Швидше біжи та Еанта поклич, богосвітлий Тооте,

344] А коли можна, обох, - отак воно буде найкраще,

345] Нас-бо чекає усіх велика біда незабаром:

346] Напосідають на нас лікійські вожді, що й раніше

347] Несамовите завзяття в жорстоких боях виявляли.

348] Тільки ж коли і там уже скрута в борні виникає,

349] Хай хоч один сюди прийде могутній Еант Теламоній

350] Разом із Тевкром, що луком майстерно своїм володіє».

351] Мовив він так. Не перечив, почувши це слово, окличник,

352] Кинувся бігти уздовж він стіни міднозбройних ахеїв,

353] Перед Бантами став і до них, поспішаючи, мовив:

354] «Вас, Еантів обох, вождів міднозбройних аргеїв,

355] Просить улюблений син Петеоя, годованця Зевса,

356] Стати на поміч, хоч трохи з ним скруту борні розділити

357] І, коли можна, удвох, - отак воно буде найкраще,

358] Там-бо чекає усіх велика біда незабаром:

359] Напосідають на них лікійські вожді, що й раніше

360] Несамовите завзяття в жорстоких боях виявляли.

361] Тільки ж коли тут уже скрута в борні виникає,

362] Хай хоч один туди прийде могутній Еант Теламоній

363] Разом із Тевкром, що луком майстерно своїм володіє».

364] Мовив він так. Не перечив великий Еант Теламоній,

365] Зразу ж до сина Ойлея він слово промовив крилате:

366] «Вдвох з Лікомедом могутнім, Еанте, ви тут залишайтесь

367] Дух кріпити данаям, щоб мужньо у битві тримались.

368] Я ж поспішаю туди й там стану негайно до бою.

369] Зразу ж вернуся назад, їм поміч належну подавши».

370] Мовив це слово й пішов великий Еант Теламоній,

371] Разом з Бантом подався і Тевкр, його брат одноотчий.

372] Тевкрові вслід Пандіон ніс вигнутий лук з тятивою.

373] От вони вежі дійшли Менестея, відважного духом,

374] Попід стіною йдучи, і воїв знайшли вони в скруті.

375] Наче той темний борвій, налетіли на вежу й бійниці

376] Дужі й хоробрі лікіян вожді і порадники війська.

377] Враз супротивні зіткнулися лави, аж все загуділо.

378] Перший Еант Теламоній друга убив Сарпедона,

379] Духом відважного мужа Епікла, його він ударив

380] Мармуру гострим уламком великим, що з краю за муром

381] Біля бійниці лежав на камінні. Його лиш обіруч

382] Ледве б утримати міг чоловік у квітучому віці

383] З люду сучасного. Той же підняв його високо й кинув

384] І розтрощив на Епіклі шолом з чотирма гребенями

385] Й череп йому роздробив. Той, наче плавець, що пірнає,

386] З вежі високої впав, і дух його кості покинув.

387] Тевкр же могутнього Главка, що паростю був Гіпполоха,

388] Руку оголену вгледівши, гострою вразив стрілою

389] З вежі стрімкої, як ліз той на неї, і вивів із битви.

390] Главк же стрибнув із стіни непомітно, щоб хто із ахеїв

391] Рани його не побачив і цим не почав вихвалятись.

392] Смуток обняв Сарпедона, коли він помітив, що з битви

393] Главк одійшов. Та він бойового не втратив завзяття.

394] І в Тесторіда Алкмаона списа свого устромивши,

395] Вихопив зразу його, і той, повалившись за списом,

396] Навзнак упав, аж озброєння мідне на нім забряжчало.

397] А Сарпедон, за бійницю рукою вхопившись міцною,

398] Шарпнув, і вся із зубцями вона обломилась, і зверху

399] Мур оголився, й відкрилась для ворога путь широченна.

Попередня
-= 99 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар