Слава ЗСУ!

- Ну дякую, кожна дівчина у таки просто мріє, що їй сказали, що у неї жахливий вигляд. З усмішкою на обличчі відповіла вона своєму другові. Коли Тім появлявся на горизонті вона завжди усміхалася, незважаючи на жодні проблеми і неприємності. Вона любила повторювати, що він мабуть навіть і покійника змусить усміхатися. Його енергія і щира усмішка не могла нікого залишити байдужим. Із сторони могло здатися, що у нього ніколи не буває проблем і турбот, але насправді все було далеко не так. Ті хто знав його по справжньому знали, що це аж ніяк не так. Інший на його місці давно б упав у відчай.

- Я мав на увазі, що ти сьогодні не така неймовірно красива, як завжди. Твій сумний вираз обличчя псує твою божестви ну вроду!

Не втримавшись Юлгус пирснула від сміху.

- О та ти підлабузник, що мильних опер передивився чи сам придумав?

- Я таку дурню не дивлюся, ти цим своїм припущенням ображаєш. Нахмуривши лоба Тім відвернувся у вдаваній образі від Юлгус. Правда забувши, що ображені не усміхаються.

- Артист із тебе поганенький. Оскара тобі не дадуть. А настрою немає, бо щойно дізналася, що мій хлопець зраджує мені із моєю найкращою подругою. Ось так.

- А не переймайся. Махнув рукою Тім, наче це не більша неприємність ніж зламаний ніготь. – Це тільки чудова причина, для хорошої гулянки. Ну подивися, хлопця немає це ж чудово. Непотрібно перейматися, що подарити йому на день народження і чи подобаєшся ти його батькам. Уже двома проблемами менше, і голові спокійніше. Ну хіба я неправду кажу. Юлгус усміхаючись кивала головою погоджуючись з усім, що він каже. Біль від зради і втрати подруги відходила усе дальше на задні плани.

А те що в тебе немає подруги, так це взагалі супер. Він далі свою думку Тім. Ось глянь, нікому більше позичати у тебе одяг, брати твою помаду і говорити нібито відверто, що нові джинси тебе повнять. Усю цю тираду він супроводжував загинанням пальців. – Ну і що в нас виходить, чотирма неприємностями стане тепер у тебе менше.

Їх веселу розмову перервав вреднючий адміністратор.

- Ей ви двоє, збирається сьогодні працювати, чи викинути вас на вулицю, щоб ви могли скласти компанію для бомжів.

Не сказавши більше ні слова один одному Юлгус із Тімом розбіглися у різні сторони, щоб не привертати більше до себе увагу адміністратора.

Перші відвідувачі появилися ближче до вечора, якщо не рахувати кількох відвідувачів, що зайшли випити чашку кави.

- Дівчино підійдіть сюди! Покликала Юлгус чергова відвідувачка ресторану. Судячи з того, що вона іще толком не вмостилася за столом, а уже кричала на половину ресторану таким тоном наче знайшла дохлу муху у супі, може точна сказати, що вона доставить цілу купу неприємностей Юлгус своїм забаганками. Вона все-таки попрямувала до столику цієї особи. Хоча й інших варіантів у неї теж не було. – Моя склянка брудна і на приборах відбитки чиїхось пальців. Негайно принесіть мені інші. Репетувала блондинка волосся, якої нагадувало солому, тицяючи пальцем, із кігтями нафарбованим в ядучо-червоний колір, у прибори.

- Вибачте, я зараз ж принесу вам нові прибори. Пролепетала Юлгус із усієї сили стримуючи роздратування. « Я так підозрюю, що це тільки початок. І де це вона побачила розводи, цікаво, що під мікроскопом. От коза.»

Через хвилину було подано нові прибори, так би мовити. Юлгус серветкою витерла прибори, взяла іншу склянку не дивлячись чи вона чиста, і принесла їх туди звіти і принесла. Простоявши ще хвилин двадцять поки блондинка із своїм компаньйоном робили замовлення по кілька раз його змінюючи і перемінюючи. І все це супроводжувалося постійним хіхіканням блондинки, яка щоразу тицяла в меню так щоб було видно її перстень, мабуть діамантовий. Оскільки Юлгус не експерт в коштовностях, то можна лишень припустити.

Супутником цієї особи, із вибіленим до коріння кісток мозку, волоссям був пристаркуватий схожий на карикатуру із величезним пузом підстаркуватий чоловік. Рідким волоссям із сивиною, яку швидше за все намагався зафарбувати, зачесаним на лоба з метою приховати лисину.

«Цікаво, а яка у них різниця у віці. Йому мабуть близько п’ятдесяти, а вона старша від мене на рік – два не більше. Сумніваюся, що вона була б зараз з ним, як б не ось цей подарунок на її пальці.»

Підстаркуватий ловелас сидів на проти блондинки і з неприхованим задоволенням спостерігав за тим, як його подружка чіпляються до офіціантки. Час від часу перевіряючи реакцію Юлгус на все нові образи і само вдоволено реготячи бачачи її палаюче обличчя.

На превеликий жах Юлгус тортури продовжувалися протягом усього часу перебування цієї парочки у ресторані. Блондинка не припиняла робити ядучі зауваження стосовно страв, обслуги і сервіровки. Найбільше ж діставалося самій Юлгус. І все це продовжувалася в притул до моменту, коли прийшлося розплачуватися за вечерю. Тоді розгорівся справжній скандал, блондинка із своїм компаньйоном категорично відмовилися платити. Мовляв обслуга погана, офіціантка хамка а страви так взагалі жахливі, їх і їсти взагалі неможна. Поки Юлгус розгублено кліпала очима, чекаючи коли підійде адміністратор, щоб залагодити конфлікти, це ж його обов’язки. Огидна парочка швиденько зібрала свої речі і буквально вбігли із ресторану. Шокована Юлгус так і залишилася стояти посеред ресторану. Такого повороту подій вона не очікувала і поки зрозуміла у чому справа, їх і слід простив. Де це цікаво подівся адміністратор.

Пригнічена тим що прийшлося оплатити рахунок шахраїв самій і отримавши штраф від адміністратора, який появився через хвилини дві після інциденту. Від натяку, що в ситуації, яка склалася винен і він. Події цього дня повністю виснажили її, сил не залишилося зовсім. На ногах її тримали тільки підбадьорливі жести Тіма. І мрії про те, щоб добратися додому, залізти під ковдру і заплакати, жаліючи себе і проклинаючи весь світ.

Проте доля мабуть вирішила, що іще недостатньо над нею сьогодні познущалася. Таксис, що віз її додому взяв із неї подвійний тариф. Мовляв дорога, по якій йому прийшлося її вести, настільки погана, що йому тепер прийдеться ремонтувати авто.