Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Інтераго

Його политі сонцем обриси манили до себе, не даючи ніякої можливості опиратись цьому потягу. Я лечу просто над водою, лечу з такою швидкістю, що ледь витримую зустрічні пориви вітру. Кінчики пальців ніг розрізають поверхню води, здіймаючи в повітря феєрверки бризок. Простягаю перед собою руку, намагаючись захистити свої очі від сліпучого сонця, і крізь пальці вдивляюсь у незвичайної форми будівлі. Спершу я можу відрізнити лише велетенські колони, які виростаючи просто з води, здіймаються до неба, і ,наче гігантські нитки, зшивають два океани – водний і повітряний. Деякі з них абсолютно вертикальні, деякі нахилені під певним кутом до горизонту ,з поміж прямих ліній виділяються вигнуті гіперболічні і хвилеподібні обриси. Їх сотні, тисячі, мільйони і всі вони переплетені, утворюючи одну цілісну і нерозривну конструкцію. Наближаючись до цієї конструкції починаю відчувати себе комахою, що от-от потрапить у велетенську павутину. Раптом мій рух прискорюється на стільки, що зустрічний вітер не дає можливості тримати очі відкритими. Я сильно зажмурюсь і намагаюсь заспокоїти свою збуджену від швидкості свідомість, проте свист повітряних потоків не дає цього зробити. Він стає настільки гучним, що навіть затуливши вуха руками, я все-одно чую його ревінь. І коли сила звуку, досягає свого максимуму, мій рух різко обривається і наступає цілковита тиша. Перші декілька секунд я все ще боюсь поворухнутись, аж доки відчуття спокою, яке здавалося б, надходить звідкись ззовні, приводить до тями мій розум і зароджує у ньому цікавість. Розтуляю очі і знаходжу себе посеред величного мегаполісу. Те, що здалеку здавалося мені хаотично переплетеними нитками павутиння, в тенета якого я боявся потрапити, тепер видається мені проявом абсолютної гармонії. І це не дивно. Адже розум, що створював ці форми, належав не архітектору і не художнику. Яким би талантом і відчуттям гармонії не був обдарований митець, які б глибокі та сильні почуття не народжувались в його душі та з якою майстерністю він не проектував би їх на предметний світ, цього все одно було б замало. Те що бачив я було не просто цікавим, чудовим або прекрасним, ні, все це здавалося мені бездоганним. Адже колискою оточуючого мене світу була колективна свідомість тисяч психоматематиків, кожен з яких виводив і розв’язував сотні і тисячі рівнянь, переслідуючи одну єдину ціль. Створити візуальний образ, що в проекції на людську свідомість згенерує певну магнітну хвилю. І ця хвиля буде абсолютним і повністю прорахованим ключем до дверей естетичного задоволення у мозку живої людини. Саме такий ключ намагалися і намагаються знайти художники та поети, музиканти та архітектори. Серед образів, що випадково народжуються у голові творця,не свідомо для нього, він намагається вибрати і обробити найбільш коштовний та близький до ідеалу. І цей пошук тривав би стільки часу, скільки часу знадобилося б морській хвилі аби з грубого каменя створити геометрично правильну кулю.

Перші сильні емоції відходять від мене і розум, дещо протверезівши, дозволяє пильніше роздивитись оточуючий новий світ. Перше, що звертає мою увагу, це різноманіття та гармонія поєднання кольорів. Жоден з них не статичний. Все перебуває в постійному русі,наче безперервні хвилі розходяться по поверхні кожної споруди. Вони рівні та спокійні і вдивляючись в них я відчуваю вже знайоме мені тепло. Так проходить кілька хвилин. Не звертаючи увагу на форми, я зачарований лише гармонією та безперервним рухом кольору. Поверхня будівель за своєю фактурою не нагадує жоден з відомих мені штучних матеріалів. Вона більш подібна до живої рослинної матерії, але чіткість обрисів, все ж-таки , залишає враження штучності її походження. Самі конструкції найрізноманітніші за своїм зовнішнім виглядом. Найбільше мене вражає майстерне поєднання форм геометрично точних, та споруд неправильної форми, але саме влучність і доцільність цієї неправильності дають мені зрозуміти, що вона теж чітко прорахована. Я обираю найбільший з тих хмарочосів, що доступні моєму погляду і підлітаю майже впритул. Завширшки він такий, що я ледь-ледь можу розібрати його межі справа та зліва від себе. Пронизаний незчисленними каналами, цей велетень з’єднаний з оточуючими будівлями великою кількістю сполучних містків. Придивляючись, помічаю , що деякі з них утворені не фізичною речовиною, а хвильовими потоками через які я можу з легкістю промайнути. Такі самі ,не корпускулярні конструкції, я помічаю всюди. Їх колір дещо менш інтенсивний і якщо прислухатись від них іде ледь чутний звуковий фон. Вони є своєрідними магнітними жилами. Теплою енергією розтікаються всюди і сіткою безтілесних судин живлять все крізь що проходять. У більшості своїй ці канали оплетені чимось, схожим на рослинні форми живої матерії. Непомічені мною спершу, тепер ввижаються мені всюди. Вигадливо переплітаючись велетенські дерева формують складні і ще більш захопливі панорами . Їх листя перебуває в постійному коливанні. Та це коливання не схоже на звичне мені мерехтіння листочків під поривами вітру. Кожен має свій ритм і темп та ,дотримуючись заданого алгоритму, вносить свою часточку у єдиний рух цілої системи. Усвідомлюю, що причина з якої я не помічав цього руху спершу, була його відсутність. Зупинений до цього, плин часу відновлював свою початкову швидкість. Тепер можу відчути присутність інших живих істот подібних до мене. Вони наповнюють це місто, додаючи до нього пульсацію свого біологічного поля. Ця пульсація поступово та гармонійно розтікається всюди підтримуючи та доповнюючи енергетичні потоки, які пронизують оточуючу матерію. Пронизуючи і моє тіло вони розчиняються його як розчинився ю шматок цукру у киплячій воді. Тепер ніщо не стримує мою свідомість і одночасно я можу осягнути безліч чужих думок та бажань,відчути зсередини смак чужого життя. Я з цікавістю прислухаюся до гірких та солодких нот цього нового для мене світу. В закінченні одних перетворень бачу початок для інших. З якою легкістю та невимушеністю здійснюються перехід від одного стану до наступного. У невпинному коловороті матерії я відчуваю місце яке приваблює мене найбільше. І не усвідомлюючи причину цього потягу звертаю всю свою увагу саму туди.

Попередня
-= 2 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!