Кармелюк

2. „.бронзові фігури Яна Собеського й королеви Бонни.— Ян Собесь-

кий —король польський (1674—1696), розгромив турецьке військо під Віднем (1683); королева Бонна Сфорца (1493—1557) т-/? друга жінка короля Сигізмунда І (1506—1548), славилась своєю красою, цікавилась державними справами, брала в них участь.

3. ...був вишитий одноголовий орел, котрий шматував труп ведме-

дя — Одноголовий орел — Польща, ведмідь — Росія.

4. ...пан Віцентій Хойнацький...— Особа вигадана. Для створення об

разу Хойнацького та його дружини Доротеї М. Старицький використав деякі народні перекази.

5. ...з екстреним дорученням від графа Огінського.— Михайло-Кле-

офас Андрійович Огінський (1765—1833) — польський композитор, державний діяч, був литовським державним скарбником, брав участь у повстанні під проводом Костюшка (1794), а потім емігрував до Італії. 1808 р. приїхав до Петербурга, був призначений сенатором, а з 1815 р. жив у Флоренції. Широко відомий його полонез «Прощания з* батьківщиною» (полонез Огінського).

6. Фелікс Янчевський — запеклий кріпосник, поміщик села Кальної

Деражні, Летичівського повіту. Янчевський схопив Кармелюка в червні 1827 р. в Кальній Деражні. '

7. ...серед них був коморник... з герцогства Варшавського...—Ъд^шъ-

вське герцогство (князівство) — васальна держава, створена

1807 р. Наполеоном І в системі володінь Франції з частини польських земель, відібраних у Пруссії за Тільзітським миром. Варшавське герцогство 1809 р. було поширене за рахунок польських земель, що перебували під владою Австрії. Після поразки Наполеона І на Віденському конгресі 1814—1815 рр. з більшої частини Варшавського герцогства створено Королівство Польське і передано Росії.

-Б. ...Московії тепер — три чисниці до смерті...— Уже весною 1812 р. ь ходили чутки, що Франція нападе на Росію. Частина польської

шляхти сподівалася на . поразку Росії, а тому розраховувала захопити литовські, білоруські й українські землі, відновивши під зверхністю Франції Польщу в кордонах 1772 р. Французька ?! армія в червні 1812 р. почала похід на Росію. У французькому

війську в деяких корпусах були польські частини.

9. Костянтин-Адам-Олександр-Казимир Чарторийський (1773—1860) — польський генерал. 1809 р. під час війни Наполеона І з Австрією сформував на свої кошти полк і воював як генерал Варшавського герцогства. 1812 р. брав участь у війні Наполеона І з Росією. Після утворення Царства Польського (Королівства Польського) був генерал-ад’ютантом царя Олександра І*

10. Радзівілл, Сангушко, Хоткевич, Потоцький — прилучилися до ле-* гіонів нового Олександра Македонського...— Тут названо впливових консервативних представників польського і литовського магнатства; Наполеона І порівняно з великим грецьким завойовником Александром Македонським (пом. 338 р. до н. е.).

11. І пух, і пір'я полетять з цієї двоголової ворони!..— Гербом цар-ської Росії був двоголовий орел,-якого тут презирливо названо вороною.

12. ...план князя Чарторийського...— Адам-Єжій Чарторийський

(1770—1861) — помічник міністра, а з 1804 р. міністр закордонних справ Росії, виробив план відновлення Польщі в її старих кордонах, тобто з литовськими, білоруськими і українськими землями, під зверхністю російського царя.

13. ...Янко Кармелюк...— За метричною книгою с. Головчинець, Лі-тииського повіту, народився 27 лютого 1787 р. і записаний Се-вастяном. Батько його Яким Трохимовйч Кармелюк (пом. 1809 р.), мати — Олена Василівна (пом. 1806 р.). За «ревизскими сказками» 1811 р. Севастян записаний Устияном Кармаиюком. В ар-хівно-судових документах транскрипція прізвища різноманітна: Кармалюк, Кармелюк і Кармаиюк. В перекладі роману залишено прізвище, як писав Старицький — Кармелюк.

14. Ми ж поховали давно його привілеї і договірні пункти, що по-дарову вали їх під час заселення наших займищ...— Шляхта, одержуючи від польських королів землі на Україні, закликала українських селян оселятись на них, обіцяючи при тому різні пільги. Потім ці пільги шляхта потроху касувала і запроваджувала щоразу більшу панщину.