Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Кінець Вічності

— Я хотів би тільки зауважити, — насмілився вставити Харлан, — що чимало Сторіч існуючої Реальності в багатьох аспектах схожі на деякі епохи Первісної історії. Я мав лише намір узяти Купера в ці епохи, звичайно, у суворій відповідності з просторово-часовими інструкціями. Це була одна з форм практичних занять.

— Що?! Послухай, телепню, може, ти хоч зрідка питатимеш у мене дозволу? Я забороняю подібні подорожі. Навчай його тільки Первісної історії. Ніяких практичних занять! Ніяких лабораторних експериментів! Не зоглянешся, як почнеш змінювати Реальність, аби лишень показати йому, як це робиться.

Сухим язиком Харлан облизав пересохлі губи, ображено пробурмотів вибачення й, зрештою, великодушно був відпущений.

Одначе минув не один тиждень, перш ніж загоїлась його душевна рана.

Розділ 4

ОБЧИСЛЮВАЧ

Через два роки після того як Харлан став Техніком, він знову повернувся до Сектора 482-го Сторіччя. Харлан його ледь упізнав.

Сектор не змінився. Змінився він сам.

Два роки роботи Техніком не минули марно. Поступово він звик до своєї професії, сумніви його вляглись, душа заспокоїлася. Йому більше не доводилося з кожним новим Спостереженням вивчати нову мову, призвичаюватися до нового стилю одягу, до нового способу життя. З другого боку, за ці два роки він замкнувся в собі й майже забув про той дух товариськості, що об’єднував усіх Спеціалістів у Вічності.

Та понад усе, завдяки професії Техніка, в нього розвинулося почуття влади. Він тримав у своїх руках долі мільйонів людей, і це допомагало йому гордо нести свій тягар самотності.

Харлан холодно глянув на Зв’язківця, що сидів за робочим столом біля входу в Сектор 482-го, і промовив, чітко розділяючи склади:

— Технік Ендрю Харлан доповідає Обчислювачеві Фінджі про своє тимчасове призначення на роботу в 482-е.

Зв’язківець крадькома скинув на нього швидкий погляд. Серед Вічних це називалося «коситися на Техніка» — людина мимоволі скоса поглядала на рожеву нарукавну емблему й поквапливо відводила очі, намагаючись будь-що не глянути на неї вдруге.

Харлан подивився на емблему Зв’язківця. Вона не була жовта, як в Обчислювача, або зелена, як у Розраховувача, або блакитна, як у Соціолога, або біла, як у Спостерігача. Всі Спеціалісти носили однотонні емблеми, а цей — просто блакитну смужку на білому тлі. Чоловік за робочим столом був усього-на-всього Зв’язківцем — представником обслуговуючого персоналу; ціла безодня відділяла його від Спеціалістів.

Але й він «косився на Техніка».

— Я чекаю, — сказав Харлан з прихованим сумом.

— Викликаю Обчислювача Фінджі, сер, — поквапливо відповів Зв’язківець.


Харлан пам’ятав 482-е Сторіччя солідним і розкішним; тепер воно здалось йому злиденним і вбогим.

Він звик до скла й порцеляни 575-го, до культу чистоти, що панував там. Йому став близький цей світ ясності та білизни, зрідка поцяцькований клаптиками світлих пастельних тонів.

Недоладні гіпсові завитушки 482-го, його яскраві строкаті барви, розмальовані металеві конструкції викликали в Харлана огиду.

Навіть Фінджі ніби понижчав на зріст. Два роки тому Спостерігачеві Харлану кожен жест Фінджі здавався могутнім і зловісним. Тепер Технікові Харлану з висоти його нового становища Фінджі видався жалюгідним і розгубленим. Харлан чекав, поки Обчислювач закінчить перебирати згортки перфострічок і підведе голову з виглядом людини, яка вирішила, що відвідувач одстояв відведений для нього час і тепер на нього можна звернути увагу.

Фінджі народився в енергетичному 600-му Сторіччі. Харлан довідався про цей факт від Твісела, і йому багато що прояснилося. Нерідкі напади роздратування могли бути природним наслідком постійного почуття непевності у цього гладкого, дебелого чолов’яги, який, звикнувши до непохитно міцних силових полів, тепер, на своє нещастя, мусив мати справу з крихкою, ненадійною матерією. Його скрадлива, котяча хода добре запам’яталася Харланові; як часто, підвівши від столу голову, він раптом помічав на собі пильний погляд Фінджі; Обчислювач мовби підкрадався, його поява завжди була нечутною. І тепер Харланові здавалось, що Фінджі ходить навшпиньки, немов боїться, аби не проломилася підлога під вагою його тіла.

«Не пристосувався він у цьому Секторі, — з добродушною поблажливістю подумав Харлан. — Єдине, що може допомогти йому, — це нове призначення».

— Здорові були, Техніку Харлане, — нарешті привітався Фінджі.

— Здрастуйте, Обчислювачу, — відповів Харлан.

— За ці два роки, відколи ви…

— Два біороки, — поправив його Харлан.

Попередня
-= 15 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!