Слава ЗСУ!

— І нарешті, перш ніж я покажу вам, де да Вінчі намалював Святий Ґрааль, хочу, щоб ви глянули на це. — Він розкрив альбом на кольоровій ілюстрації, що займала цілу розгортку. — Ясна річ, ви впізнаєте цю фреску?
Він що, жартує? Перед очима Софі була найвідоміша фреска всіх часів — «Таємна вечеря» — легендарна картина да Вінчі на стіні церкви Санта-Марія в Мілані. На ній був зображений Ісус з апостолами у мить, коли Він оголошує, що один із них Його зрадить.
— Так, звичайно, я знаю цю фреску.
— Тоді, може, ви пограєте зі мною в одну простеньку гру? За- ллющте, будь ласка, очі.
Заінтригована, Софі заплющила очі.
— Де сидить Ісус? — запитав Тібінґ.
— У центрі.
— Добре. А що Він та Його апостоли ламають і їдять?
— Хліб. Та це ж очевидно!
— Чудово, А що п’ють?
— Вино. Вони п’ють вино.
— Супер. І останнє запитання, Скільки на столі склянок?
Софі замислилась, розуміючи, що це запитання каверзне,
«А після вечері Ісус узяв чашу з вином і розділив її зі своїми апостолами».
— Одна чаша, — відповіла вона. Чаша Христова. Святий Ґрааль, — Ісус передав по колу єдину чашу з вином, так тепер роблять усі християни на причасті.
Тібінґ зітхнув.
— Розплющте очі.
Вона розплющила очі. Тібінґ вдоволено усміхався, Софі глянула на ілюстрацію і з великим подивом побачила, що кожен за столом мав перед собою склянку з вином, так само, як і Ісус, Тринадцять чаш, До того ж ці чаші були маленькі, без вушок і зроблені зі скла. Жодної чаші Христової на картині не було. Жодного Святого Грааля.
У Тібінґа в очах були веселі іскорки.
— Погодьтеся, це трохи дивно, позаяк і за Біблією, і за нашою традиційною легендою про Ґрааль власне в цю мить з’являється С Святий Ґрааль. Да Вінчі, схоже, забув намалювати чашу Христову.
— Мистецтвознавці, мабуть, це помітили.
— Ви будете вражені, коли почуєте, які дивні речі да Вінчі тут умістив, а більшість науковців їх або не бачить, або воліє не помічати. Ця фреска — ключ до таємниці Святого Ґрааля. У «Таємній вечері» да Вінчі зобразив усе відкрито.
Софі уважно розглядала ілюстрацію.
— То ця фреска говорить нам, що таке насправді Ґрааль?
— Не що це таке, — шепнув Тібінґ, — а хто це такий. Святий Ґрааль — це не предмет. Насправді це... людина.
Розділ 56
Софі кілька секунд здивовано дивилась на Тібінґа, а тоді перевела погляд на Ленґдона.
— Святий Ґрааль — це людина?
Ленґдон кивнув.
— Так, це жінка.
Із виразу обличчя Софі було видно, що вона геть спантеличена. Ленґдон свого часу відреагував так само, почувши вперше цю приголомшливу версію. І аж коли він зрозумів символіку, що стоїть за Ґраалем, зв’язок із жіночим началом став йому очевидний. Тібінґ, схоже, подумав те саме.
— Роберте, мабуть настала черга символога пояснити, що й до чого? — Він підійшов до столу, взяв чистий аркуш і поклав перед Ленґдоном.
Той витяг із кишені ручку.
— Софі, ти, мабуть, знаєш сучасні символи чоловічого й жіночого начал?
Він намалював загальновідомі символи: чоловічий — о' і жіночий — 9.
— Ну звичайно, — відповіла вона.
— Спершу, — спокійно продовжував Ленґдон, — ці символи
були іншими. Багато хто помилково припускає, що чоловічий
символ походить від щита і списа, а жіночий — це дзеркало, що
відображає красу. Насправді ж ці символи походять від давніх
астрономічних позначень планет'и-бога Марса і планети-богипі
Венери. Первинні символи значно простіші. — І Ленґдон накрес-
лив на папері ще один знак.
— Це — первинний символ чоловіка, — сказав він. — Такий-от
схематичний фалос.
— Саме так, — погодилася Софі.
— Так і було, — підтвердив Тібінґ.
— Цей знак називають лезом, і він символізує агресивність
і мужність. До речі,-його використовують дотепер: так позна-
чають ранг на військовій формі.
— Справді, — усміхнувся Тібінґ. — Що більше ти маєш пенісів,
то вищий твій ранг. Хлопці — це хлопці.
Ленґдон скривився.
— Жіночий символ, як неважко здогадатися, — пряма проти-
лежність чоловічого. — Він накреслив іще один знак. — Це на-
зивають чашею.
Софі здивовано підвела очі.
Ленґдон бачив, що вона вловила зв’язок.
— Чаша, — вів далі він, — схожа на чарку чи якусь посудину, але ще вона нагадує — і це дуже важливо — утробу жінки. Цей символ означає жіночність, жіноцтво і плодючість. — Ленґдон подивився Софі просто в очі. — Софі, легенда каже нам, що Святий Ґрааль — це чаша. Але насправді це алегорія, що приховує справжню суть Ґрааля. Тобто чаша в легенді — це метафора, яка означає щось значно важливіше.
— Жінку, — сказала Софі.