Слава ЗСУ!

Том знизав плечима й подався за Елмірою, на ходу скидаючи з тротуару мурахів.

Перебігаючи чиюсь під\'їзну доріжку, Елміра раптом голосно зойкнула.

- Місіс Браун! - гукнув Том.

Автомобіль, що саме виїжджав задом із гаража, проїхав просто по великому пальцю Елміриної правої ноги.

Серед ночі нога в місіс Елміри Браун так розболілася, що вона встала з ліжка, пішла до кухні, з\'їла там шматок-холодної курятини, а тоді заходилася складати точний і повний список своїх кривд.

По-перше, всі її недуги за минулий рік. Три застуди, чотири розлади шлунка, один флюс, артрит, простріл (вона вважала його за подагру), тяжкий бронхіт з кашлем, початкова стадія астми, якісь плями на руках, запалення середнього вуха (від якого вона кілька днів ходила хитаючись, наче п\'яна), а до того ще напади болю в попереку, головного болю й нудоти. Вартість ліків: дев\'яносто вісім доларів сімдесят вісім центів.

По-друге, речі, зламані й розбиті в домі за той же таки останній рік: дві лампи, шість ваз, десять тарілок, одна супниця, дві віконні шиби, один стілець, одна диванна подушка, шість склянок, одна кришталева підвіска від люстри. Загальна вартість: дванадцять доларів десять центів.

По-третє, її сьогоднішні страждання. Пошкоджено палець на нозі, на який наїхала машина. Розладнався шлунок. Спини не зігнути, ноги страшенно болять. Очі ріже й пече як вогнем. Язик у роті наче брудна ганчірка. У вухах гуде і дзвенить. Скільки воно варте? Міркуючи про це, вона повернулася до спальні. За такі страждання - не менш як десять тисяч доларів.

- Тут без суду не обійдешся! - мовила вона півголосом.

- Га? - озвався, прокидаючись, її чоловік.

Вона лягла в ліжко.

- Я не збираюся помирати.

- Що-що? - перепитав він. [429]

- Я нізащо не помру,- відповіла Елміра, дивлячись у стелю.

- А я що завжди казав,- мовив її чоловік і знову захропів.

Другого дня Елміра встала раненько й подалася до бібліотеки, потім зайшла в аптеку, а тоді повернулася додому, і коли її чоловік Сем опівдні прийшов з порожньою поштовою сумкою підобідати, вона вже змішувала у великій склянці всяку всячину.

- Їжа в холодильнику,- сказала йому Елміра, розмішуючи якусь зеленкувату бурду.

- Боже милий, що воно таке? - запитав чоловік.- Скидається на молочний коктейль, що років сорок стояв на сонці. Онде вже начебто й пліснявою взявся.

- Чар проти чару.

- Ти збираєшся пити оце?

- Вип\'ю перед тим, як піти до спілки Жимолость на великі звершення.

Семюел Браун понюхав суміш.

- Ось що я тобі пораджу. Ти спершу піднімися сходами туди, а тоді вже пий. Чого тут наколочено?

- Сніг з ангельських крил - ну, власне, це ментол,- щоб остудити пекельний вогонь, який вас пожирає. Так Написано в оцій книжці, я взяла її в бібліотеці. Сік із свіжого винограду, тільки-но з куща,- щоб мати супроти темних привидь ясні й чисті думки, це теж там сказано. А ще червоний ревінь, винний камінь, білий цукор, яєчний білок, джерельна вода, пуп\'янки конюшини - в них добра сила землі... Та всього й не злічиш. Отут воно все, в оцьому списку,- добро супроти зла, біле супроти чорного. Тепер я неодмінно візьму гору!..