Слава ЗСУ!

Здавалося все закінчиться добре, багато з нападаючих, були вбиті, але раптом друзі почули крик Ардена. Це був крик болю і страждань. Коли троє обернулися, то побачили, що в руці друга, трохи вище за лікоть стирчить клинок тіней. Дагорден вільною рукою відкинув тіні що оточили хлопця. В той момент Чейз зрозумів, що йому не залишається нічого окрім магії. Перекинувши меч в ліву руку він убив тінь, і протягнувши праву руку до вогнища, вимовив заклинання "ИОНТАРИ ФАРЕЯ" в ту ж мить з вогнища полетіли вогники. Кожен вогник шукав свою мету усі тіні, навіть ті які кинулися геть, все одно були спалені.

Все навкруги було усипано трупами тіней. Чейз впав на коліна і взявся обома руками за рукоятку меча. Йому було важко стояти. Він вийняв меч із землі, і підповз до пораненого другу. Біля нього вже був чарівник і дівчина. Арден не ворушився і ледве дихав.

- Що нам тепер робити - перелякано запитала Лея.

- Нам його не вилікувати, тут допоможе тільки магія лісового народу. Вони володіють цілющою магією, майже на тому ж рівні, що і ельфи з драконових земель.

- Отже, треба йти до них.

- Ви йдіть, а я не зможу - сказав хлопець.

- Що означає не зможу!? - стривожився маг.

- Тільки що уві сні... - хлопець зам'явся. - Або не зовсім уві сні, загалом, розмовляв я з Олодаром, він сказав, що вбивці хочуть мені щось передати, і чекатимуть нас. Але оскільки йому - він вказав на друга, що лежить, треба до лісовиків інакше він помре, ви віднесете його до них, а я піду на зустріч.

- Тобі не можна одному йти.

- І що ти пропонуєш.

- Нехай Лея йде з тобою.

- А ти? - поцікавилася дівчина.

- А я віднесу Ардена до цілителів.

- Ні, так не піде. Я про себе зможу потурбуватися, а ти один його не донесеш

Чарівник посміхнувся. "Я і не буду його на собі нести, ми перенесемося"

Чейз трохи подумав і полегшено зітхнув.

- Добре.

- Як тільки я перенесу, його я знайду вас. Постарайтеся дістатися до долини "Марень", я буду там увечері.

- Добре ми постараємося бути там до вечора.

- Вам пора йти, не варто витрачати час.

- Ти правий, йдемо Чейз.

- Удачі вам.

- І тобі удачі - побажав у відповідь хлопець.

- Та допоможуть нам світлі духи, - вимовила Лея, узяла речі і пішла. Юнак наслідував її приклад і мовчки узяв свої речі, пішов за дівчиною.

Чарівник теж не став довго сидіти на місці. Він узяв речі, що залишилися та закинув за спину, Ардена на руки, і вимовивши заклинання розчинився.

Глава 3

Двоє друзів рухалися швидко. Парою навіть злегка бігли. З початку вони йшли повільно, поки Чейз не відновив сили після заклинання. А ось Лея з часом стала частенько зупинятися.

- Давай Лея поквапся, скоро зробимо привал.

- Я і так стараюся, але три години підряд швидкого пересування сильно мене натомили.