Слава ЗСУ!

На скронях префекта виступили крапельки поту. Він знав, що я не покараю - але мало, вочевидь, приємного - дивитись отак в обличчя лютій смерті...

Скоряючись його жесту, арбалетник і маг забрались назад за портьєру - з полегкістю, від гріха якнайдалі. Я почекав іще трохи - і, усміхнувшись, забрав руку з голови муляжу. І демонстративно прикрив себе замовлянням "проти заліза".

- Ви усвідомлюєте, що це шантаж? - спитав префект ледь чутно. Лице його лишалося сірим, зате латунні очі показалися з-під повік у всьому своєму тьмавому проникливому блиску.

- Усвідомлюю, - сказав я зітхаючи.

- Ви не маєте рації, пане вроджений магу, - припухлі повіки опустилися знову. - Бо ваша одноразова влада закінчиться - щонайбільше за півроку. Я багато бачив таких... хто втратив голову від самого передчуття Кари. І я знаю, чим ця омана закінчується... Печально закінчується. Соромно, брудно закінчується... Ви маг поза ступенем. Ви всього лише маг поза ступенем. Невже ви думаєте, що префектура Північної Столиці подарує вам сьогоднішній... демарш?

- Та в совиному лайні я бачив префектуру Північної Столиці і вас особисто, пане префекте, - сказав я щиро.

Портьєра ворухнулась.

Під опущеними повіками пана префекта мигнула холодна, вкрай гостра іскра.

* * *

В архіві повнісінько було темних закамарків, де могли ховатися не тільки пацюки.

Маг, приставлений до мене за шпигуна, був без личини; я згадав, що мимохідь бачив його в клубі. Який занепад - маг першого ступеня, що служить у міській префектурі! Але ж відриває щомісяця немалу частину платні, сплачує членські внески й сподівається коли-небудь виграти Заклинання Кари!

Молодий і кремезний архіваріус видав мені важкий дерев'яний ящик, ущерть заповнений паперами; усівшись на триногому дзиґлику, я задув свічку - щоб не спокушати арбалетників, метальників ножів та інших ініціативних добродіїв, яких, можливо, послав до мене префект. Не держати ж мені руку на глиняній потворі весь час; маг-шпигун стояв не ховаючись за три кроки від мене. Проглядаючи з такою бідою добуті папери, я старався не спускати його з ока.

Одразу ж з'ясувалося, що в місті не тихо. У місті грабували, різали, підпалювали, крали; побачені нічним зором, папери здавалися червонястими, а чорнило - бурим. Папери лежали поодинці - "убив-схопили-стратили", - і стосами, причому стоси втримувалися разом мідними дужками. Виходило так, що весь минулий рік пан префект працював не покладаючи рук, і міська префектура розкрила не знати скільки злочинів...

Я залишив виданий мені ящик із паперами і, досі в темряві, пішов уздовж стелажа. Маг-шпигун ішов слідом за мною, мов тінь, що трохи відстала від хазяїна; минуло понад годину, перш ніж я знайшов, що шукав.

Свідчення про нерозкриті викрадення.

* * *

"Мій маленький друже! Тобі вже десять, а може, й дванадцять років. Ти вже підліток, а скоро перетворишся на юнака; чи знаєш ти, що це значить?

Ти вроджений маг, а отже, твоя могутність далася тобі даром. Ти думаєш, що магія існує для того, щоб тобі можна було запускати в небо крилатих жаб, перетворювати слуг на стовпи з цукрової вати й розважати друзів феєрверками; ти помиляєшся, малий, магія існує не для цього, точніше, не тільки для цього. Давай-но поговоримо про речі серйозніші, ніж замовляння личини або проста ручна блискавка.

Чи хочеш ти, щоб люди навколо поважали тебе, а не тільки боялись? Чи хочеш мати справжніх друзів? Чи хочеш, щоб учорашня сварка з бабусею виявилася останньою?

Безперечно, ти цього хочеш. Кому ж приємно чути за спиною - "Он пішов маг, могутній, та нетямущий і неосвічений"?

Отже, домовмося, що з завтрашнього - ні, вже з сьогоднішнього! - дня ти почнеш дотримуватися моїх порад.

ПОРАДА ПЕРША: Усередині тебе з народження живе величезна прекрасна країна; твої пустощі з перетвореннями - нікчемна частина її. Для того щоб пізнати свою магію повністю, щодня тобі треба проводити не менш як годину на віддалі від людей, у повній самотності. Байдуже, що ти робитимеш - тільки б думки твої були спрямовані всередину, у твою душу, звернені до твоєї магії.

ПОРАДА ДРУГА: Щоразу, відправляючись в усамітнення, ретельно мий руки, чисть зуби й вичищай чоботи. Твій внутрішній настрій багато в чому залежить від стану твого взуття - на жаль, це так.

ПОРАДА ТРЕТЯ: Перш ніж використати замовляння в повсякденному житті, щоразу звикай рахувати до п'ятнадцяти. Якщо після цього бажання діяти не зникає - дій. Якщо виникає хоч найменший сумнів - зачекай.

ПОРАДА ЧЕТВЕРТА: Ретельно гляди за збереженням запасу сил. Ніколи не витрачай запасу більше, ніж наполовину! Пам'ятай: витративши сили повністю, ти перестаєш бути магом - надовго, доти, доки сили не відновляться.