Слава ЗСУ!

- Жахливо, - з почуттям сказала Ора.

Я знизав плечима.

- Здається, був за давніх часів такий діяч, - пробурмотіла Ора, ніби щось пригадавши. - Навколо нього збирались адепти, і всі вони були в більшій чи меншій мірі пустотливі... попри вік. Хорте, а ви коли сумували за власним дитинством?

- Однаково що сумувати за торішнім снігом, - хмикнув я.

У цю мить ми приїхали. Візник натягнув віжки; розплатившись, я зіскочив з підніжки й допоміг вибратись Орі.

Вивіска над величезною похмурою будівлею казала: "Дорожні карети. Диліжанси. Подорожі та поїздки".

Нижче була маленька мідна табличка, прикрита захисним серпанком, так що прочитати її міг тільки маг не нижчий за другий ступінь: "Далекі перевезення. Терміново. Дорого. Тільки для магів".

Ми ввійшли.

Стіни просторої контори розписані були пістрявими морськими пейзажами, парковими краєвидами й підкреслено-зловісними замками; над усім цим ширяли, дико крутячи колесами, череваті карети з силуетом хижої пташки на боках. На одній із картин я впізнав короля - в усякому разі, фігурна борідка й опуклі очі вийшли в художника дуже схоже. Король стояв перед розчахнутими дверцятами карети і, здається, теж збирався пуститися в далекі мандри, в усякому разі, нога його була оптимістично занесена над підніжкою.

У конторі було людно. Хтось, подібно до нас, розглядав картинки на стінах, хтось гортав грубезні фоліанти на низеньких столах, хтось півголосом розмовляв із круглим віконцем у дальньому кінці контори.

- Схаменіться! - долинуло до мене. - Якщо ви підете пішки, то взагалі не заплатите ні монетки, хіба що в'їзний податок... До речі, ви знаєте, скільки там беруть за в'їзд?

- Панове, вам праворуч, - ввічливо повідомив хлопчик, який відчинив нам двері.

Праворуч - і вниз - вели вузенькі сходи, теж прикриті серпанком проти чужих очей. На нижній приступці сиділо не ховаючись охоронне замовляння.

- Як усе це таємничо, - насмішкувато пробурмотіла Ора. - Хорте, ви певні, що ми зможемо розплатитись?

Оксамитова занавіска відхилилася перед нами сама собою.

Зменшена копія горішньої контори. Ні душі; замість ремісницького розпису стіни тут укриті були тьмяними гобеленами.

- Панове, здоров'я вашим совам, - з крісла назустріч нам піднявся зовсім ще молодий, молодший за мене, парубок. Праве його око було зелене, ліве - каре. - Радо допоможемо вам у вашій подорожі, хоч би якою далекою вона виявилась... Мене звуть Лан зі Коршак, або Коршак-другий, а мій батько - хазяїн контори... Чим ми можемо вам допомогти?

Він був вроджений першого ступеня. Надзвичайно вихований, акуратний, підібраний юнак.

- Ми хочемо здійснити невелику подорож до так званої Мармурової Печери, - сказав я якомога недбаліше.

Юнак не здивувався - в усякому разі, не подав знаку.

- Така поїздка, панове, належить до числа далеких і сплачується відповідно...

- Торгуватись не будемо, - сказав я роздратовано.

Юнак квапливо кивнув:

- Просто я мушу попередити, не всі наші клієнти однаково щедрі... - він усміхнувся. - Наша контора може запропонувати вам два шляхи - повітряний та проекційний. Повітряний трохи дешевший, та й важчий... Орлом - двоє діб із двома спочивками, змієм - добу з одним спочивком.

Я подивився на Ору. На лиці її не було ентузіазму.

- Ви можете зостатися, - сказав я. І з жахом подумав, що буде, якщо ось так, опустивши донизу кутики рота, вона скаже зараз: ваша правда. Відправляйтесь, Хорте, я почекаю...

- А проекційний? - спитала Ора.

Юнак задумався:

- Проекційний набагато зручніший... та й дорожчий, звичайно. Заковика в тому, що для шляху до Мармурових Печер у нас, здається, нема карти... Бачте, за всю історію нашої контори туди ще ніхто не відправлявся...

- Здається - чи нема? - спитав я різко. Різкіше, ніж слід було.

- Нема, - зізнався юнак. - Але якщо ви зробите персональне замовлення... Ми пошлемо картографа, який зробить...

- Скільки на це піде часу?

Юнак невпевнено знизав плечима:

- Бачте, наскільки я знаю... добиратися до Мармурових Печер звичайним шляхом доводиться місяць... якщо добрі дороги й міняти коней, то...

- Спасибі, - сказав я з посмішкою.

* * *

"ПРИЗНАЧЕНІ МАГИ: ВІДБІР, НАВЧАННЯ, АТЕСТАЦІЯ.

8.1: Теоретичні заняття проводяться з наставником або самостійно, із залученням спеціальної літератури.

8.2: Практичні заняття проводяться обов'язково під керівництвом наставника. Для реалізації магічних дій учень використовує навчальний ініціювальний предмет із обмеженим запасом енергії...