знайди книгу для душі...
Знову її кімната, знову вона одна. І це була лише уява. Але щось було не так. Мар’яна подивилася у себе поміж ніг, - там було мокро, але не тільки від неї самої. Було багато слизу, саме чоловічого слизу, тієї самої сперми, якої не могло бути, якщо це була лише уява. Виходить, було це злягання. Цей статевий акт відбувся. Це точно. Інакше не могло бути. Ось вона, ця сперма, та ще скільки. У цього чоловіка давно нікого не було. Та годі вже: усе тіло відчувало на собі це злиття двох тіл. Це соїтіє все ще грало в її піхві великою пульсацією крові, а з самої піхви досі витікала сперма.
Отже, ця уява реальна, але як вона працює?
Розмірковуючи над цим, Мар’яна заснула, але все почалось спочатку.
2
Вона стоїть над прірвою. В ясраво-червоній сукні. Вітер колише її дуже довгі края сукні, яка летить ще на кілька метрів від самої талії.
Мар’яна стоїть одна. Навкруги одні руїни коричневого кольору, високі пагорби, глубокі низини.
Але Мар’яна на самій високій точці цього світу. Вона бачить все, як сокіл, який взлетів якомога вище над всіма та усім.
Мар’яні страшенно страшно. Вона хоче кричати, але не може. Якийсь густий матеріал огорнув усі ці поверхні. Дійсно. Це така густа атмосфера, через яку з великою працею проходить звук, втрачаючи міць на своєму шляху.
Дівчина починає ридати. Але ніхто її не чує. Вона сама себе не чує.
Раптом хтось узяв її за руку…
Це…
Це він! Отой блакитноокий блондин, який, стоячи біля неї, здавався дівчині ще вище, ніж у першу мить знайомства. Десь близько двох метрів стрункої краси, сильний, його мускули так і хотіли вирватися з полупрозорої сорочки білого кольору. Плотні білі штанці обтягували плоский зад та стрункі ноги.
Він, цей парубок, іншою рукою доторкнувся до губ ридаючої жінки, пробуючи показати їй, що не треба так катувати себе.
Він поруч - і цього досить, щоб відчути себе захищеною.
Він прижав до себе дівчину, обняв її. Та почав цілувати, знімаючи з неї цю довжелезну сукню з кількаметровими кінцями. Знявши, хлопець кинув цю гарну сукню у прірву.
Вона довго летіла, дуже довго. Вітер грався з нею, як з хмаринкою, не даючи приземлитися сукні ще тривалий час.
Закохані довго спостерігали, як летить ця гарна тканина, а потім набридло їм чекати, - і вони поринули у величезну хмару відчуттів. Але на цей час вже не поспішали. І оргазм найвищого ступеня прийшовся на той самий час, коли вже в реальному світі Мар’яни настав ранок.
Мар’яна прокинулась - і на часах було шість годин. Хоча в минулий раз час не проходив - дівчина прийшла до себе в ту саму хвилину, в яку вона замислилася, віддавшись уяві. Тоді вона повернулася назад у минуле, проживши хвилини в іншому вимірі, а в своєму рідному не пройшло й секунди потому, як вона пішла сама до себе, у свій внутрішній світ ілюзій.
Отже, на цей раз час пройшов. Настав ранок. Потрібно було готуватися та збиратися на роботу.
3