Слава ЗСУ!

Тільки Першого з Тигрів не було з-поміж нас: він усе ще ховався в болотах на півночі, а коли до нього дійшла звістка про того, у печері, він сказав: «Я піду і зламаю йому шию».

І він біг усю ніч, аж до печери, а дерева й ліани на його шляху, пам'ятаючи наказ Тха, низько опускали своє віття і лишали мітки на його жовтій шкурі, бо саме він убив бика. Ці мітки — смуги й плями — понині носять його діти! Коли тигр наблизився до печери, Безволосий Страх тицьнув рукою на тигра і сказав: «Смугастий, що приходить уночі».

І Перший із Тигрів злякався Безволосого і з виттям утік у болота...

Тут Мауглі тихенько засміявся, зануривши підборіддя в воду.

Перший із Тигрів вив так несамовито, що Тха почув це і спитав:

«Чого це ти?»

А той задер голову до новоствореного неба і сказав:

«Поверни мені мою владу, о Тха! Мене зганьбили перед усіма Джунглями: я втік від Безволосого, а він дав мені образливе прозвисько».

«А чому?» — поспитав Тха.

«Мабуть, я був у болотному баговинні»,— відповів тигр.

«Так поплавай і покачайся по траві, може, воно й зійде»,— сказав Тха.

І Перший із Тигрів плавав і качався по траві, а плями і смуги не зникали. А Тха, дивлячись на нього, сміявся. І тоді тигр спитав:

«Що це сталося зі мною?»

«Ти впустив Смерть у Джунглі, забивши бика, а разом зі Смертю прийшов Страх, і через те Народи Джунглів почали боятися одне одного, як ти боїшся Безволосого».

Перший із Тигрів сказав:

«Вони не можуть мене боятися, я їх давно знаю».

«А ти піди і подивися».

І тигр подався в Джунглі і почав голосно скликати оленів, кабанів, дикобразів, ведмедів — усіх-усіх. Та ніхто не з'явився, бо вони боялися його тепер.

Тоді Перший із Тигрів повернувся назад і бився головою об землю і рив її всіма лапами, і вив, примовляючи:

«Згадай, адже я був колись Володарем Джунглів! Не забудь мене, о Тха! Нехай мої діти пам'ятають, що колись я не знав ні сорому, ні Страху!»

І Тха сказав:

«Я зроблю це. Одна ніч на рік для тебе і твоїх дітей буде такою, як дотепер. Якщо ти зустрінеш Безволосого цієї ночі — а ім'я йому Людина,— ти не злякаєшся його, боятися буде він і тебе, і твоїх дітей, так, ніби це ви Володарі Джунглів. Будь милосердним до нього цієї ночі, бо віднині і ти знаєш, що таке Страх».

І тоді Перший із Тигрів відповів:

«Гаразд. Я задоволений».

Але, підійшовши до річки напитися, він побачив свої смугасті боки, згадав, як його прозвав Безволосий, і оскаженів. Цілий рік він сидів у болотах, не втрачаючи надії, що Тха дотримає свою обіцянку.

І однієї темної ночі, коли вечірня зоря зійшла над Джунглями, тигр відчув: пора! Він подався до печери Безволосого. І все сталося так, як і обіцяв Тха,— Безволосий упав перед ним ниць, а Перший із Тигрів кинувся на нього і зламав йому хребет, він-бо гадав, що в Джунглях він один і що він нарешті вбив Страх. А коли обнюхував свою здобич, почув голос Першого із Слонів, що повертався з північних лісів.

Грім прокотився над висохлими пагорбами, та дощу не приніс, лише зірниця блиснула за далекими горами.

А Хатхі розповідав далі:

— Оцей голос він і почув, і голос сказав йому:

«Оце таке твоє милосердя?»

Перший із Тигрів облизнувся і відповів:

«Чи й не біда! Я вбив Страх».

А Тха сказав:

«О сліпий і нерозумний! Ти розв'язав ноги Смерті, і вона відтепер ходитиме за тобою назирці, поки ти не вмреш. Ти навчив Людину вбивати!»

Перший із Тигрів наступив лапою на здобич і заперечив:

«Він зараз такий же, як і той бик. Чого боятися? Я, як і раніше, буду Суддею Джунглів».

Але Тха відповів:

«Ніколи більше не прийде до тебе Народ Джунглів. Ніколи не перетнуться ваші стежки, ніколи вони не пастимуться, не спатимуть біля твого барлогу. Віднині тільки Страх дихатиме тобі в потилицю і невидимою зброєю змушуватиме коритися йому. Він зробить так, що земля розверзнеться під тобою, і ліана петлею затягне твою шию, і стовбури дерев нагромадяться так високо, що ти не зможеш їх перестрибнути. Він здере з тебе шкуру, і вона зігріватиме його діток. Ти не помилував його, і ніхто ніколи тебе не помилує».

«Але ти не віднімеш від мене моєї ночі?»

«Твоя ніч лишиться твоєю, але за неї тобі доведеться заплатити. Людина дуже швидко переймає нову науку».

Перший із Тигрів торкнув лапою здобич і сказав:

«Ось він лежить під ногами, я зламав йому хребет. Нехай почують усі Джунглі, що я вбив Страх».

Але Тха засміявся і сказав:

«Ти вбив лише одного з багатьох і скажеш про це всім, бо твоя ніч минула!»

І от настав день. І з печери вийшов ще один Безволосий і, побачивши вбитого одноплемінника і тигра над ним, узяв палицю з гострим кінцем...