знайди книгу для душі...
- Так, - відповів Бейс. Ленкт застережливо блимнув на нього, але він чи то не помітив цього, чи просто зігнорував. - Більярдні киї, бейсбольні битки, ключки для гольфу - все це законом не заборонено.
- Я чув, що ті хлопці раніше були залізними вершниками. Членами моторизованих банд.
- Хто належав до нью-джерсійського клубу, хто до нью-йоркського, щодо цього ви...
- Слухайте, Бейс, - урвав його Ленкт, - мені здається, не час...
- Не бачу в цьому ніякої шкоди, хай знає, - заперечив Бейс. - Атож, усе це покидьки, шумовиння, погань. Дехто з них років п’ять тому крутився у Гемптоні, коли там відбувались оті бешкети. Декотрі були зв’язані з мотоклубом “Чортова дюжина”, розпущеним у сімдесят другому році. Права рука Стілсона, такий собі Санні Еллімен, свого часу очолював ту “Чортову дюжину”. Його разів шість заарештовували, та так ні до чого й не засудили.
- Помиляєтесь, начальнику, - зауважив Ленкт, закурюючи нову сигарету. - В сімдесят третьому році в штаті Вашингтон його притягли до суду за порушення правил дорожнього руху - лівий поворот у забороненому місці. Він не став оскаржувати присуд і сплатив двадцять п’ять доларів штрафу.
Джонні підвівся, поволі перейшов кімнату й став наливати собі ще стаканчик води з охолоджувача. Ленкт з цікавістю стежив за ним.
- То ви просто зомліли, так? - спитав він.
- Ні, - відказав Джонні, не обертаючись. - Я мав намір пальнути в нього з базуки. Але в останню мить замкнуло мої біоструми.
Ленкт зітхнув.
- Ви можете піти хоч зараз, - мовив Бейс до Джонні.
- Дякую.
- Але скажу вам одну річ, і ось містер Ленкт скаже те саме. Краще буде, як ви триматиметесь якнайдалі від Стілсоновцх збіговиськ, коли хочете лишитися цілим і здоровим. З тими, хто не до вподоби Грегові Стілсону, неодмінно щось трапляється...
- Он як? - мовив Джонні й відпив води.
- Ви перевищуєте свої повноваження, Бейс, - сказав Ленкт.
Очі його зробилися гострі, як леза, і він суворо дивився на Бейса.
- Ну гаразд, усе, - згідливо мовив той.
- А втім, не стану од вас приховувати, що на інших його мітингах справді траплялися нещасливі випадки, - сказав Ленкт. - У Ріджуеї побили вагітну молоду жінку, та так, що вона скинула дитину. Це сталось одразу ж після того, як група Сі-бі-ес зняла виступ Стілсона. Жінка не могла сказати, хто на неї напав, але ми схильні думати, що то був хтось із Стілсонових мотоциклістів. А місяць тому розбили голову чотирнадцятирічному хлопцеві. У нього був пластмасовий водяний пістолет. Хлопчина теж не зміг упізнати напасника. Та водяний пістолет наводить на думку, що то просто охорона перепильнувала.
“Як невинно сказано”, - подумав Джонні.
- І ви не знайшли жодного свідка?
- Жодного, хто захотів би свідчити. - Ленкт невесело посміхнувся й збив попіл з сигарети. - Він же загальний улюбленець.
Джонні пригадав молодика, що посадив собі на плечі малого сина, аби й той побачив Грега Стілсона. Е, та хто там на це зважає! Та й однаково ті цяцьки більше про людське око.