Слава ЗСУ!

Вже залишилася до тебе, росіє, тільки огида... одна огида...

Вже гидко все, що до тебе відноситься...

Але я добавлю фарб. Для більшої контрастності. Щоб контраст зла та добра відчувався краще та сильніше.

На весь світ покажу, яка ти, рашко!

Досить вступних слів.

Досить фактів.

Я починаю казку.

Жахливу... страшну... казку... зі страшними та жорстокими епізодами війни...

Правдиву казку про боротьбу добра зі злом...

2

Повернемося на 8,5 років назад...

В великій залі стояв довжелезний стіл довжиною в п’ятдесят метрів, з одного боку якого розмістили величезний золотий трон, на верхній частині якого був зроблений золотий двоголовий орел, а з іншого боку, через ті самі п’ятдесят метрів цього довжелезного столу, біля нього ж, з його торця, були недбало залишені дешеві стільці, біля яких застигла, боячись порухатись, якась велика фігура істоти-перевертня чоловічої статі.

- Що там надумав цей Світлокрай?!!! Чого він від мене віддаляється?! Куди він намагається піти?! - Лютував двоголовий орел, який сидів на своєму величезному золотому троні-кріслі з золотим двоголовим орлом на верхній частині крісла, яке своїми гігантськими розмірами добавляло ще більше контрасту маленьким розмірам його власника.

- Пане Двоголовий, ця країна має те, чого не має в нас: сама вибирає своє майбутнє. - Відповів йому чоловік, дуже схожий на якогось ведмідя-перевертня.

- Це не країна! Я не дозволяв Світлокраю бути країною! Це - територія - і ми її заберемо! Світлокрай наш! Світлокрай - це країна, якої не існує! - Кричав на все своє орлине горло Двоголовий. - Дмитре! Зв'яжися з їх так званим президентом... ну, нашою людиною.. з Яником, та спитай у нього, що він, дідька, робить! Ми з ним так не домовлялись, щоб його народ... цей волелюбний вільний народ Світлокраю сам вибирав своє майбутнє.

- Яник ж перед своїми виборами обіцяв народу Світлоінтеграцію. Ось він й веде свою країну... нашу територію... Світлокрай в Світлосоюз. - Відповів Дмитро.

- Як це? Хіба важливо, що він там обіцяв перед виборами? Це ж все було для того, щоб його вибрали. Обіцяють те, чого хочуть інші. А потім, коли при владі, роби все, що хочеш ти. Народ не повинен вже очікувати від нього обіцянок. А тим паче змушувати. Здається, ніби його змусили. Яник ж не хотів. Його змусили. Змушувати можу тільки я! Тільки я можу диктувати комусь умови! Хто змусив?

- Пане Двоголовий, Яника не змушували, він дійсно хоче в Світлосоюз. - Відповів Дмитро.

- Азар куди дивиться? Ми дали йому гроші за те, щоб він не пускав Світлокрай нікуди та робив його слабким. - Невдоволено промовив Двоголовий.

- Я не знаю.

- Де цей Яник?

- Він вже на зустрічі, де всім обіцяє, що ось-ось обов'язково підпише Світлоінтеграцію. - Відповів ведмідь-перевертень.

- Я так розумію, що підписання угоди про асоціацію зі Світлосоюзом відбудеться на саміті Світлосоюзу. Тобто у нас ще є час пригрозити цьому президентові нашої тимчасово втраченої території. Тому... Спочатку подзвони Азару, нехай оформить щось офіційне про призупинення Світлоінтеграції. А потім набери Яника - і дай мені з ним поговорити. - Попросив двоголовий орел, який виглядав таким нікчемним, але поводився, ніби він найвидатніша істота Всесвіту. - Куди ти?