Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Мина Мазайло

Мазайло демонстративно перебив:

Єво кру-ком на воз віламі кідают, воз растьот, растьот, как дом. В ожиданьї…

Баронова-Козино

В ажіданьї.

Ва-жіданьї конь убо-кій точно вкопаний сто… стаїть: уші врозь, дукою нокі і как будто стоя спіт.

Баронова-Козино

Так!

Мазайло голосніш:

Тольки Жучка…

Баронова-Козино

Толька Жучка…

Мазайло про себе:

Ага! Це значить жучку звуть Толя, Толька… (Голосно). Толька жучка удалая в рихлом сєнє, как в валнах…

Баронова-Козино

Прекрасно!

Мазайло, Баронова разом, натхненно:

То взлетая, то ниряя, скачет, лая впопихах.

У Баронової-Козино чути "впап'хах", у Мазайла - "упопихах".

Баронова-Козино

Ну от! Прекрасно!

Мазайло зворушено і глибокодумно:

Господи, то єсть преблагій Господи! У такому, сказать, маленькому віршикові і така сила правільних проізношеній!

Баронова-Козино

Запишіть їх - далі ще більше буде!

Мазайло побожно:

Запишу собі на папері і на серці… Сів писати, шепочучи, немов молитву:

Замість г - к, замість к - в, б - п, о - а…

Мокій до Улі:

Читайте далі.

Уля

Під хорою над криницею хорювали брат з сестрицею…

Мокій

Так.

Уля голосніш:

Хорювали, обнімалися - слізоньками умивалися. Ходім, сестро, хо-горою…

Мокій

Так.

Уля голосніш і вільніш:

Скинемось травою. Ходім, сестро, ще й степами - розвіємось цвітами…

Мокій, як диригент, що почув фальшиву ноту, замахав благальнo руками:

М'якше! М'якше! Цьвітами…

Уля м'яко:

Цвітами.

Мокій

Прекрасно.

Уля зворушено:

Розсіємось цвітами… Будуть люди квіти рвати та нас будуть споминати… (Крізь сльози). Оце, скажуть, та травиця, що брат рідний та… (заплакала) сестриця…

Мокій

От вам і маєш… Та чого ви, Улю? Чого?

Уля плачучи:

Дуже жалісно Таке маленьке і яке ж жалісне…

Мокій, сякаючись:

Ну, заспокойтесь, Улю, заспокойтесь… Скажіть, п'ятниця…

Уля покірливо:

П'ятниця…

Баронова-Козино до знервованого й збентеженого вкрай Мазайла:

Ах, Боже мій! Що це таке?

Мазайло звівся, як дракон:

Ха-ха-ха! Це по-їхньому зветься українізація! Грякнувши щосили дверима, зачинив їх,

Уля здригнулася, скочила, зблідла:

Ой що це таке?

Мокій, схопивши ручку з пером в одну руку:

Ха-ха! Зачиняють двері. Це ж русифікація!

Другою мало не зірвав - розчинив знов двері. Став. Важко нависла передгрозова тиша.

Мазайло, ледве стримуючись, до Баронової-Козино:

З об'єктивних причин доведеться припинити нашу лекцію, одклавши її на завтра. А зараз попрошу вас лише перевірити чи так я записав (почав і заплутався, бо вся його увага на Мокієві). Замість к - г, замість г - в, п - б…

Наприклад… Наприклад (У нестямі). Бахнуть сєном єво над лувами?


Баронова-Козино

Ні! Ні! Не треба! Себто треба не так! Я краще сама запишу вам, сама… (Почала, теж заплуталась). Замість ґ - г, замість к - х, б - п… Ах, Боже мій, п б… наприклад (У нестямі). Ґраблями єво на воз віламі кідайтє!…

Тим часом Мокій до Улі:

Завтра Улю, відбудеться друга наша лекція. При одчинених дверях. А зараз запишіть, будь ласка, запишіть. Замість ґ - г, наприклад (наливаючись гнівом), під горою, над криницею… (У нестямі). У криницю його! У криницю!…


7

Убігли Мати й Рина.

Мазайло до Мокія:

Це мене?

Мокій до батька:

Тільки тебе. У криницю? З новим прізвищем! З новим прізвищем? З новим прізвищем! У криницю!

Мати до Рини:

Чуєш?… (Трагічно). Боже мій, почалась катастрофа! Катастрофа! Що робити? (Почувши дзвінка в сінях). Підождіть! Стривайте! Хтось прийшов!…

Побігли в розпачі у коридор.

Тим часом Мокій до батька:

Ти справді серйозно міняєш наше прізвище?

Мазайло

Я справді серйозно міняю наше прізвище.

Мокій вдруге:

Ти… наше прізвище міняєш справді, серйозно?

Мазайло

Я наше прізвище міняю справді, серйозно.

Наше прізвище? Наше прізвище. Ти?

Я. Мазайло? Мазайло Я вже не Мазайло.

Мокій

Ти вже не Мазайло? Дак хто ж ти тепер? Хто?

Мазайло

Я? Я тепер поки що ніхто, але я буду…

Рина з дверей голосно, радісно:

Тьотя приїхала! Тьотя Мотя приїхала!

Мати назустріч:

Слава Богу! Слава Богу! Спасителька наша приїхала…


8

Рина, мабуть, вже поінформувала тьотю про все, бо в дверях тільки

доказувала:

…А Мока якось довідався, ви розумієте?! І вже почалась катастрофа, ви розумієте, тьотю? Почалася…

Попередня
-= 10 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 2.

Останній коментар

Buriakvova 26.11.2014

Цікаво


anonymous7538 03.07.2014

Непогана п'єса, легко читається. Початок не дуже, але кінець гарний.


Додати коментар