Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Мiнiмакс - кишеньковия дракон, або День без батькiв

-- Звiдки, звiдки! -- передражнив дракончик. -- Звiдти! -- махнув хвостиком на яєчну шкаралупу, зметену Лiзкою в невеличку купку.

-- Невже з яєчка?! -- не повiрив Олег.

-- А то нi! -- усмiхнувся Мiнiмакс. -- Адже всi дракони з'являються з яєць: там наш початок i кiнець.

Олег, усе ще не дуже вiрячи драконовi, нахилився й пiдняв шкаралупки.

Частина з них вiдразу розсипалася в його руках, але двi половинки, наче розрiзанi навпiл, були цiлiсiнькi. Олег тихенько натис на одну -нiчого! Тодi дужче... Теж нiчого!..

Тодi вiн затис шкаралупку мiж долонями i здавив так, що аж почервонiв вiд зусилля.

Мiнiмакс, який пильно спостерiгав за хлопцем, хитрувато пiдморгнув Лiзцi i глузливо кинув:

-- Дави, дави! Можеш навiть молотком вгатити чи пiд трактор покласти -- все одно не розiб'єш! Адже це не проста шкаралупка, а _драконяча_.

Нi до молотка, нi до трактора Олег, зрозумiло, не вдався -- видно, й справдi шкаралупа була незвичайна. Вiн хотiв був кинути її в смiття, як раптом на однiй з половинок помiтив червоний штамп, схожий на той, що ставлять на магазинних дiєтичних яйцях.

Iншим разом це не привернуло б уваги хлопця. Але ж яйця кипiли! А Олег знав, що в окропi фарба змивається. На цiй же шкаралупцi штамп був, як новенький!

Олег уважно придивився до нього i голосно прочитав:

Дракон типу Мiнiмакс

Експериментальна серiя

Iнвентарний номер -- 1

"Ну й ну! -- подумав хлопчик. -- Мабуть, i справдi ця ящiрка не обманює... А може, це нашi кiбернетики щось нове винайшли?! -блиснула думка. -- Може, яйце випадково потрапило вiд них до курника Iзольди? Адже Iнститут кiбернетики не так уже й далеко вiд Круглика!.. Виходить, Мiнiмакс -- штучний, а не справжнiй, така собi кiбернетична iграшка".

Думка сподобалась Олеговi, i вiн вирiшив перевiрити своє припущення.

-- От я тобi дам "iграшка"! От я тобi перевiрю! -- аж скипiв Мiнiмакс. -- Ти гадаєш, я не знаю, про що ти подумав?!

Мiнiмакс випручався з Лiзчиних рук i стрибнув Олеговi на колiна.

-- Ось, помацай! -- дракончик тицьнув йому в руку свого колючого хвоста. -- I тут!.. I ось тут!.. -- вiн пiдставляв пiд Олеговi тремтячi пальцi то нiс, то крильця. -- Краще, краще мацай! Ну як -пересвiдчився!

Олег присоромлено мовчав. Вiн переконався: Мiнiмакс був живий-живiсiнький, справжнiй-справжнiсiнький!

-- Ото ж бо й воно! -- гордо мовив дракончик i, зiстрибнувши з колiн ошелешеного i враженого хлопця, повернувся до Лiзки, яка нишком хихотiла в кулачок.

Олег здивувався: "Телепат! Думки читає!.." -- i вирiшив бiльше не сумнiватися в iснуваннi дракона Мiнiмакса Першого.

-- Ти переконав мене остаточно, -- сказав вiн уголос i запитав: -А що означає цей напис?

-- Дрiбницi. Кожний тип дракона з'являється лише в одному примiрнику. Вiн повертається на Землю...

-- Як повертається? -- перебив Олег.

-- То вже наша, драконяча, справа, -- ухилився вiд вiдповiдi Мiнiмакс i повiв далi: -- Так-от, вiн повертається на Землю, бо тут наша прабатькiвщина, i обертається на яйце. Потiм новий дракон вилуплюється на свiт, щоб пройти пiдготовчий перiод росту. Пiсля цього вiн повертається додому. Там його перевiряють i, якщо вiн пройде всi необхiднi випробування, його розмножують. У цьому дракони, мiж iншим, вiдрiзняються вiд вас, людей, яких розмножують без попереднiх випробувань: що вийде, те й вийде!..

Вiдверто кажучи, балачки Мiнiмакса образили Олега як представника людства. Якийсь там дракон, а ставить себе вище за людину! Як вiн, дурненький, не збагне: адже це прекрасно, що люди такi рiзнi! Навiть уявити страшно, коли б їх спершу випробовували в одному примiрнику, а тодi розмножували... Виходить, не сподобався комусь -- знiмай його з виробництва, а припав до смаку -- живи в сотнях i тисячах! Ну й ну... Ще нароблять отаких, як Петько Психолог, -- що тодi буде?!

При згадцi про свого однолiтка, сусiда по Круглику, Олег аж здригнувся, та вiдiгнав вiд себе цi думки.

-- Мiнiмаксе, а звiдки ти так добре знаєш людей? -- спитав Олег i вирiшив про всяк випадок iще раз -- останнiй! -- закинути "наживку". -- Чи не в Iнститутi кiбернетики довiдався?

Та дракончик "наживку" не ковтнув. Вiн презирливо зиркнув на Олега, усмiхнувся його нескiнченним i марним спробам розкрити таємницю, i вiдказав:

-- Снився менi твiй iнститут!.. У вас там забавками займаються, а у нас -- справи серйознi.

-- Де -- у вас?

-- Звiсно де -- в сузiр'ї Дракона!

-- Де-де?! -- в один голос перепитали брат i сестра.

-- В сузiр'ї Дракона! -- повторив Мiнiмакс. -- Там, де ми всi живемо. От ви, люди, живете на Землi, в Сонячнiй системi. А ми, дракони, мешкаємо на планетi Драконiї, яка знаходиться у сузiр'ї Дракона. Це -- найменша планета сузiр'я, вона дуже схожа на Землю. Ми там досить давно оселилися, хоч iнкубацiйний перiод виведення з яєць та пiдростання ми досi проходимо на Землi. Я вже казав: драконячий рiд походить iз Землi.

Попередня
-= 10 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!