Слава ЗСУ!

Щоками чоловіка потекли сльози. Він потягнувся за серветками.

• Ви ж були одружені? – запитав Михайло.

• Був. – сухо відповів Джон.

• Давайте тоді поговоримо про це.

• Мені байдуже.

• Чому?

• Мені накласти з гори на ту зрадливу курву.

• Ви про неї не згадуєте?

• Ні.

• Ніколи?

• Ніколи.

• Може хочете розповісти, як ви познайомилися?

• Я ж сказав – мені байдуже. – в голосі пролунало роздратування.

• А мені цікаво. Розкажіть, будь ласка.

Погляд Доу, що хаотично блукав кімнатою, обурено зупинився на обличчі терапевта. Той м’яко посміхався. Чекав. Тиша тривала.

• На вечірці у спільних знайомих.

• Кохання з першого погляду? – поцікавився вернидуб.

• Пф-ф! – скривися Джон. – Аякже!

• А що тоді?

• Миттєвий залізний стояк! – чоловік заіржав, ніби коняка.

Михайло дочекався, поки сміх затихне.

• Ви не вірите в кохання, як і в дружбу?

• Аніскілечки.

Терапевт відкрив був рота, щоб спитати, але Джон йому того не дав.

• Тільки не треба мене тут знову питати “чому”? Я вам тоді все довів – ви нічого на те відповісти не змогли. – коротка пауза. – З тих же причин. Ба ще гірше! Любов’ю з легкістю можна обґрунтувати користування: “Я тебе люблю, тому маю право тобою користуватися!”

• То ваша колишня дружина вами користувалася?

• Ха! Як би не так! – вишкірився клієнт. – У нас була обопільна згода: я драв її, а вона – мої вуха. А згодом і мій гаманець.

• То ви так прямо й домовилися? Вона вам – секс, а ви їй… Що ви їй?

• Я вислуховував її маячню про срані душевні переживання. І ні, це було очевидно.

• Що очевидно?

• Секс в обмін на всяку її ахінею! – роздратовувався Доу.

• Це було вам очевидно, а їй?

• Що ви несете, Михайле?! Це всім достобіса очевидно! Це норма! Загальноприйнято, що чоловікові потрібно залізти жінці в труси, а жінці – чоловікові в мозок! Усі так жили, живуть і житимуть!

• То чому ви злитеся, якщо це неписана істина? – відрубав терапевт.

Доу завагавсь, а потім різко випалив.

• Бо то ви, дурень, раз таких елементарних речей ще не втямили! А ще психотерапевт, професіонал! Мені вас шкода!

• Дозволю собі побути трохи непрофесійним іще. – показав зуби вернигора. – “Норма, всі, загальноприйнятність” – занадто нечіткі поняття й кожен їх собі формулює сам із власного досвіду. Якщо вас змалечку любили, то любов для вас – норма. Якщо вас змалечку били ногами, то роздавати й (або) отримувати копняки для вас – теж норма.