Слава ЗСУ!

Повернемося знову до символів, значущих саме для нас, українців. Багатовіковий могутній Дніпро, який напуває всю нашу Батьківщину, родюча українська земля, яка нас годує, ласкаве і тепле Сонце, чарівний Місяць, який світить нам уночі разом із зірками, повітря, яке дає нам дихання для нашого життя, рослинність, яка дає плоди для нашої їжі, вогонь, який «готує» цю їжу і завжди зігріває нас, — хіба ці символи не гідні поклоніння? Звичайно, гідні. Хіба усіх їх не створив для нас Єдиний Бог? І, поклоняючись їм, давні люди вже тоді зверталися саме до Нього, вірили Йому і в Нього.

Кожна людина у світі народжена для творення. Щоб усім своїм існуванням втілити у життя основний Божий посил: рухатися до досконалості шляхом миру. А віра у Бога є маяком на цьому шляху. Але ми знаємо, що на таке здатна доволі мала частка людства. Чому так? Адже за народженням усі отримують від Творця свій шанс. Відповідь проста: рухаючись шляхом свого життя, велика кількість людей або спочатку не бачуть, або вже потім втрачають з поля зору той самий маяк, якій зветься вірою.

Людина може стати творцем лише за умови, що вона є часткою Божого Промислу, існує та діє у колообігу подій, що реально рухають світовий прогрес. Тобто, коли вона стає руками Бога. Та для того, щоб стати дійовою особою цього промислу, треба постійно отримувати інформацію, чути і розуміти певні знаки, вірно їх трактувати і при цьому приймати вірні рішення. Стверджую, що все це надходить нам від Бога напряму, органічно приймаючи вигляд власних думок та вірного аналізу подій, що відбуваються, рішучості і впевненості у правоті власних дій. І що з часом переростає у непохитні переконання та важливий життєвий досвід. І хоча я вірю у те, що усі люди можуть бути саме такими, насправді ж усе не так. І причина тут одна: відсутність віри в душі людини. Скажу відверто: не Богові потрібна наша віра, а перш за усе нам самим. Тому що НАША ВІРА І Є ТИМ САМИМ «КОДОМ ДОСТУПУ» ДО ІНФОРМАЦІЇ З НАЙВИЩИХ СФЕР. А ТАКА ІНФОРМАЦІЯ – ЦЕ КЛЮЧ ДО УСПІХУ. Лише такий зв’язок дає змогу прожити своє справжнє, запрограмоване при народженні життя. Дає змогу стати успішними та корисними світу і людству. А значить – і Богу.

Справжня віра — це щосекундний найвищий духовний стан нашої душі, який не залежить від місця і часу перебування людини, від будь-яких символів поклоніння і словесної форми наших звернень та прохань до вищих сил. Треба тільки мати у своєму серці Єдиного Бога. І тоді ти можеш обирати для себе форму прояву свого поклоніння Йому у вигляді комфортних твоїй душі ритуалів і молитов. Та споконвічність усього сущого — лише в Ньому. А без Нього все решта — просто театралізоване дійство, постановку якого здійснюють для нас інші люди. І до речі, з різними за своїм змістом цілями.

У Бога немає націй. Ймовірно глобальна проблема розділення людства за релігійними принципами — це результат лише маніпулятивних дій ідеологій різноманітних релігій, які по-різному «аранжують» прояв людської віри у Єдиного Бога, якого визнають усі віруючі різних віросповідань і національностей? Адже розділення людей, особливо за релігійними принципами, як правило, призводить до взаємного несприйняття і ворожнечі. Безліч міжнародних і внутрішніх громадянських конфліктів у світі стається саме на релігійному ґрунті. Вони можуть виникати спонтанно, їх можуть також ініціювати і спрямовувати певні деструктивні сили. Та в кожному випадку можна говорити про абсолютну шкідливість розділення людей за релігійними принципами, бо за два тисячоліття в релігійних конфліктах, які часто переростали у масштабні тривалі війни, загинули мільйони людей, які насправді всі були однаковими дітьми Єдиного Бога.