Слава ЗСУ!

Основні закони природи колись знайшли влучне відображення у біблейській притчі, коли Господь накормив величезну кількість людей лише п’ятьма хлібинами. Ця історії несе у собі дуже глибокий сенс. І ось чому.

Земля, що у людей під ногами, є великим, воїстину святим даром природи. Вона є величезним акумулятором Божої сонячної енергії. Енергія ця невичерпна і тільки вона дає людям джерело для існування – власне їжу.

Слід розрізняти поновлювану зовнішню енергію, яка йде до нас від Бога (можна назвати її енергією Сонця), та поновлювану внутрішню, земну енергію, «законсервовану» природою в її надрах. Саме головне, що у будь-якому разі енергія Сонця перетворюється у живу Матерію або Речовину (енергію прогресу), яку ще називають Даром Природи.

Людство – це живий організм і воно завжди жило і буде жити за фізіологічними законами, які ще звуться законами природної економії. І основне багатство людстства – це родючість землі, з якої воно себе годує. А додаткове багатство – промисли відновлюваних дарів природи.

Ми поступово підійшли до найважливішого висновку, який в еру новітніх технологій несподівано, але переконливо повертає наш погляд назад у далеке минуле. Щоб не казали нам сучасні інноватори, але найперша потреба людини – це їжа. Звідси виходить безперечний пріоритет сільськогосподарського виробництва перед будь-яким іншим. Бо енергія прогресу активно створюється лише в сільському господарстві як виробництві основних засобів існування людини. Пасивно вона створюється я вигляді готових дарів природи: промислу море- та лісопродуктів, дичини від полювання та інше. Хіба все це не з ряду основних засад ідеології кооперативної держави?

Колись видатний вчений Тімірязєв у книзі «Життя рослин» справедливо написав: «Їжа служить джерелом сили в нашому організмі тому, що вона не що інше, як консерв сонячних променів». Якщо ми торкнулися феномена сонячної енергії, проявом якої є життєво необхідний процес фотосинтезу, маємо зазначити, що Велика Сила, яка творить світло і є єдиним суб'єктом виробництва Матерії (Речовини). Звідси єдиною продуктивною у повному сенсі цього слова є землеробська праця, результатом діяльності котрої є приріст і доповнення саме живої речовини або організмів. Усе інше – лише виробництво Форми, а ніяк не Матерії.

Природна родючість ґрунту вкупі з родючістю лісів, морів і річок – реальна умова для створення абсолютної додаткової вартості. Виникає ця вартість з додаткової енергії Сонця, яку суспільство використовує саме у землеробстві. Землеробство ж ґрунтуєтся на розумінні, що земля як гумус не тільки має вартість, а разом із Сонцем є єдиним виробником абсолютної додаткової вартості. Вона виникає у вигляді ренти в його первісному загальному сенсі (від латинського «reddere», що означає «повертати, віддавати»). І відтворюється вона тільки землею. При цьому треба пам'ятати, що дари лісів, морів і річок теж беруться людиною у природи як результат промислів. Ці дари поновлювані, як і родючість ґрунту. Звідси висновок: абсолютна додаткова вартість існує тільки в землеробстві. Це теж з низки основних постулатів кооперативної держави.

Субстанцією абсолютної додаткової вартості є сукупна енергія суспільства, укладена в родючості ґрунту, з якого людство отримує для свого харчування урожаї сільськогосподарських культур та багато іншого. Величина абсолютної додаткової вартості визначається багатством поновлюваних енергетичних джерел, якими людина користується для свого існування.

Тому людина ­– не генератор енергії, а її провідник. Сам генератор слід шукати не в людських м'язах, а тільки в природі. Людська праця лише спрямовує певними артеріями накопичену природою енергію.