Слава ЗСУ!

• Як ти мене знайшов? Чому ти знав, що я тут? Як ти здогадався? Як ти знайшов це місце? Ти зна-а-в? – Засипала запитаннями Софія.

Антон мовчав.

• Чому ти мовчиш? Де моя ялинка?

• Я тебе кохаю. Це єдине, що я можу тобі сказати? Пішли додому.

• Я не хочу з тобою нікуди йти! – Крикнула Софія. – Я піду шукати свою ялинку. Сама. Без тебе!

А потім дівчина крізь сльози добавила:

• Ненавиджу тебе.

• Софіє, кохана…

• Ні, це не правда. – Промовила дівчина.

• Це правда, я тебе кохаю. – Наполягав хлопець.

• Ні, я не знаю, насправді ти кохаєш мене чи ні. Але неправда те, що я тебе ненавиджу. Я кохаю тебе. Але не хочу тебе бачити. – Пояснила Софія. – Скажи мені правду. Будь ласка, правду… Це ти ялинку… мою ялинку зрубав?

• Ні.

• Допоможи мені її знайти.

• Я не можу. – Відмовив Антон.

• Нічого. Сама знайду. – Пообіцяла Софія. – Ти мені лише не заважай.

• Пішли звідси.

• Ні. Я піду звідси тоді, коли того захочу. Сама захочу піти!

Антон підійшов ближче та став на коліна поруч.

Він погладив голову дружини, з якої знявся капюшон.

Вона різко повернулася, скинув його руку з себе.

Антон обійняв свою Софію.

Вона спробувала відштовхувати його, але не змогла, бо хлопець був дуже сильним.

Нарешті дівчина змирилася та перестала відштовхувати чоловіка, поклавши свою голову йому на груди.

• Де моя ялинка?

• Це вже не має значення. Вона вже все одно мертва. – Пояснив Антон. – Вибач мені.

• За що?

• Що не зміг зберегти твою ялинку. Пішли додому.

• Я ще не поговорила з дідусем. Діду, я знайду нашу ялинку та помщуся. Я посаджу до в’язниці цю потвору, яка це зробила. Пішли.

• Пішли, Софіє.

Антон взяв під руку свою дружину та повів її звідси.

В цей час на його телефон хтось подзвонив.

Антон дістав телефон та відповів:

• Алло…

• Антоне! Вона жива! Вона вбиває Кирила. Душить його своїми гілками. Я вже дзвонила до поліції. Але вони з мене сміються. Не вірять. Дідуся голками прижала до стіни. А ми з дітьми вибігли з будинку. Ось відео. Подивись.

• Я зараз буду. – Відповів Антон.

• Хочеш знати, де твоя ялинка, тоді побігли до будинку моєї сестри, але не заходь всередину, бо вона там вбиває.

• Що?

• Поліція не вірить моїй сестрі. Я був проти, щоб в заповіднику зрубати ялинку. Я пропонував, що я за свої гроші куплю на ринку ялинку для своїх племінників. Кирило хотів особливу. Я не встиг сказати, що це твоя ялинка, він вже її зрубав, коли я це сказав…