Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Опришки

Не роздумуючи вхопив палку, що попалась під руку, кілька разів вдарив по голові гадюку. Тарілка випала з рук і печиво розкинулось навкруги. За усім цим спостерігала пані, і здогадалася про те, що загрожувало її доні. Пані кинулась до дітей. Урсула так нічого і не втямила,що сталося, чому галасує Івась і мама. Та коли побачила мертву гадюку заплакала і сказала, що хотіла погратися з нею. Мале дитя не розуміло, що воно таке, бо бачила вперше .Ти справжній легінь, промовила пані, я про все доповім пану Йожефу. Та не треба вельможна пані нічого говорити. Мені не вперше їх бачити, а деколи і вбивати, коли нападає. Ти наш герой, промовила пані і обняла його по материнськи. Івась був радий своєму вчинку і йому ще більше додавало панської довіри. На зойки підбіг гайдук Андрій і навіть виструнчився перед ними. Ніби був готовий до будь-якого поєдинку, а насправді хіба цілими днями спить на лавці біля криниці та раз на день зробить обхід панського двору.

Івась із Василем домовилися на ніч про зустріч біля пролазу. Василь з хлопцями мали чекати сигналу від Івася. Сигналом мав бути помах смолоскипу. Так, як це все організувати, то була справа Івася. Івась усе продумав до найменших дрібниць. Коли по вечері гайдуки розійшлися, пан із панею пішли до спалень. Урсула засинала коли Івась розказував всякі небелиці. Та на дворі зчинився такий гавкіт собак, що пан вийшов на ганок, а за ним і Івась. Пане, собак треба загнати до псарні бо недають заснути Урсулці .То, що робити ? Ви пане ідіть до покоїв, я піду до гайдуків і накажу, аби із собаками на повідку зробили обхід двору і закрили їх у псарні. Дуже мудре рішення. А я піду з ними, просто їх проконтролюю. Добре, добре мій хлопчику. Хіба одному тобі можна довіритися. То ви ідіть, я наведу порядок. Івась пішов до гайдуків, які уже дрімали і дав наказ від пана. Собак під поводками взяти і зробити обхід двору. Ви йдете із факелами по одній стороні, а я з Андрієм по другий бік і зустрінемось біля псарні. Андрій не знав, як би вислужитись перед Івасем. Готовий на подвиг заради нього. Ви Андрію ідіть так за три кроки від мене і світіть, а я буду перевіряти чи все на місці. Івась перевірив чи бува хто не прибив знову дошки на місці і впевнившись, що все гаразд пішли у бік псарні. Двері до зброярні були на пів прикриті. Все добре пробурчав і гайдук переповів про, що говорю. Та я сам до себе говорю. У мене таке те ж буває, що сам до себе говорю. Нарештів собак закрили і Івась на правах старшого сказав, щоб ішли спати. Собаки як навіжені гавкали, скавуліли ніби на біду. Андрію, принеси собакам недоїдки, може заспокояться. А таки допомогло і Івась підійшов до пролазу де на нього уже чекали хлопці. Відслонив дошки і пару легінів увійшли у панський двір. Ви хлопці, почекайте пару хвилин ,я піду подивлюся чи гайдуки сплять. Появився і пошепки сказав, аби йшли за ним. Двері відчинив і легені почали акуратно укладати у мішки пістолі інші порох і набої. Як зайшли так і пішли тихцем і тільки коли відійшли на сажнів із сто , запалили смолоскипи стежкою відомою їм, добралися до табору де на них чекали інші легіні. Смолоскипи не гасили, а встромляли у землю і на радощах відрізали шматки м”яса вепра, що смажився на вертелі. Тут місце безпечне ніхто без смолоскипа не поткнеться.

*******************

Та не всі відпочивали тої ночі. Покоївка виходила з другого боку загального входу палацу і бачила темні тіні, які бігали від зброярні до огорожі. Налякалась і зі страху втратила дар мови. Присіла за кущем і спостерігала за всім, що діялося. Та невже паничів похолок Івась зустрічається із нечистими бо навіть собаки притихли. Треба повідомити панів. А може краще промовчати, бо ще накличу на свою голову якусь біду. Ніч впереді, й щось придумаю. Коли нарешті все вгамувалось пішла спати.

Попередня
-= 11 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!