Слава ЗСУ!

В зоологічній номенклатурі є два роди оленів: європейський, що називається cervus, та індійський, що називається rusa. Олень на Бушській плоскорізьбі належить до породи Rusa Aristotelis. Він живе лише в Індії, і в Індії олень є символом божества сонця. В ассирійській мові олень називається rus.

В Україні назва «рос» зустрічається дуже давно; її бачимо в імені народу, названого Йорданісом в IV ст. Rosomonorum gens infidia (у зв'язку з убивством готського короля Ґерманариха). Ця назва пов'язана з грецькою назвою «рос». Псевдо–Захарій Ректор оповідає про «велетнів Росів» у VI ст.

Отже, бачимо безсумнівну пов'язаність — і то ТІСНУ — народу Малої Азії з Україною. Пов'язаність не лише торговельно–матеріяльну, але й ДУХОВО–КУЛЬТУРНУ Значить, малоазійські племена праруського народу переселювалися з Малої Азії через Кавказ на Україну, несучи з собою і свою національну емблему (державний герб за сучасною термінологією) - оленя з його іменем РУС. Під натиском навал народів зі Сходу, вони частинно залишилися в Україні, а частинно помандрували далі на захід аж на береги Дунаю. Проф. В. Томашек, справді, знайшов там (у Дакії) залишки імени «Рос». У дакійській легенді з II ст. («Життя св. Євстафія Плакиди») олень–рос виступає як священний звір (з хрестом на чолі), що навертає жорстокого римлянина Плакиду на християнство… (скорочено за: В. Щербаківський. «Матеріяли до південного походження слова «Русь»).

Все це і багато ще дечого, про що буде мова далі, показує нам природність, логічність, обогрунтованість теорії В. Щербаківського, яка виглядає вже не теорією, але науковою правдою.

Якби Україна не мала гарного історичного (символіка якого ще не з'ясована нашими науковцями) державного герба — тризуба (з хрестом, як у св. Володимира Великого, а не безхресний, як у безбожницької, соціялістичної Центральної Ради 1917 року), то найстаршим (кількатисячолітнім) і найвідповіднішим її державним гербом мав би бути олень–рос. Найвідповіднішим, бо характер цього гарного, чистого, шляхетного звіря цілком відповідає характерові українця. Олень є дуже розумний, скорий, не є напасником — хижаком, але, коли нападений, хоробро б'ється до загину чи перемоги.

Між іншим олень є в гербі (поруч з левом) Великобританії. Також цікавий факт. В англійських дитячих книжках і на Різдвяних картинках зображена запряжка оленів, що летить у повітрі і везе св. Миколая з Різдвяними подарунками. Чи не занесли були на британські острови культ оленя наші праруси? А вони там були.

Варто згадати про ще одне шахрайство москвинів.

Коли мала Швеція опанувала далеко більші за себе простори із шведським населенням, то вона назвала ВСЮ збільшену територію Svetia Magna (Велика Швеція). Коли греки опанували і заклали свої колонії в південній Італії, Сицилії, Малій Азії, то вони ВСЮ цю збільшену територію назвали Hellas Megale (Велика Греція), залишаючи за первісною, корінною Грецією назву Hellas Micra (Мала Греція). Тому‑то, коли греки побачили аналогічне збільшення території Київської Руси опануванням північних земель (теперішня Московщина), то також назвали ВСЮ збільшену територію Київської держави Russia Megale (Велика Русь): з цих прецедентів кожний, хто може логічно думати, бачить, що термін «меґале» (великий) стосується до всієї території побільшеної держави, яка перед побільшенням була «мікра» (мала). Іншими словами, «мікра і меґале» не означає в цьому випадку протилежносте ДВОХ (велика і мала) держав, але означають в одній, тій самій державі її початкове мале ядро, осередок, з якого, збільщуючи засяг своєї влади на сусідні землі, початкова (мікра) мала держава виростала на «меґале» (велику). Константан Порфірородний (905–959) писав, що Київ лежить у «Внутрішній Русі», а Новгород у Зовнішній Русі» («De administrando imperio»). За греками й інші чужинці називали нашу Київську імперію РАЗОМ з її ПІВНІЧНИМИ КОЛОНІЯМИ (теперішньою Московщиною) Russia Magna (Велика Русь), а САМУ метрополію Russia Minor (Мала Русь).

Як справжні шулери підмінюють карти, так і москвини підмінили значення терміну «мінор» — ядро, центр на значення «менший».

А звідси вже один крок до привласнення ЛИШЕ собі (Московщині) терміну «маґна» — велика. Таким чином, далека, дика колонія Києва стала «Вєлікарасієй», а її колишня володарка Україна — «Малоросією». Самі кажуть: «Ловкасть рук і нікакова машєнства».

За Гетьманської доби ім'я «Україна» не встигло закріпитися. По нашій Полтавській катастрофі москвини, опанувавши Україну, карали за вживання слова «український», а наша еліта не спромоглася знайти бодай компроміс, напр., видумати назву «старорусів» для себе і «новорусів» для москвинів. Навпаки, наша еліта рабськи піддалася москвинам і сама вживала того московського шахрайства — «малоросіяни», «великороси». Маємо, навіть, такий дивогляд як «Україна малоросійська».