Слава ЗСУ!

Південно–східний кут Европи в польодовій добі опинився поміж цими двома скрайностями. В Україні підсоння не було таке надто тепле, що розніжує людину, а також не було і надто холодне, що вбиває життя. Таким чином, українське підсоння, чергування літа і зими СТИМУЛЮВАЛО зріст активности первісної людини, зріст її розумових здібностей і загартовувало фізично. Не надто тепле і надто холодне підсоння України та чергування зими і літа дуже сприяло вихованню енергійної, ініціятивної людини, БОРЦЯ і ТВОРЦЯ цивілізації. Отже, з усієї Европи лише в Україні створилися ОПТИМАЛЬНІ умови для розвитку здорового фізично і морального, енергійного, загартованого народу та оптимальні передумови для розвитку цивілізації і культури. Іншими словами, В УКРАЇНІ ЗАРОДИЛАСЯ І ПОЧАЛА РОЗВИВАТИСЯ ЕВРОПЕЙСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ І КУЛЬТУРА. Це сталося ще ПЕРЕД зародком старовинних цивілізацій Малої Азії та Єгипту.

Отже, бачимо, що люди, які заселювали тоді територію теперішньої України (властиво далеко більшу) і яких ми маємо повне право назвати (бо ж вони були автохтонами) прарусами, ВИПЕРЕДИЛИ всіх європейців (якщо тоді вони там існували) в культурному поступі на кілька тисяч років. Це дало нашим пращурам величезну перевагу над іншими народами, бо ж цивілізація, хоч би й примітивна, подесятерила їхні сили і шанси вижити в боротьбі за існування. І справді, вони скоро розмножилися в такій мірі, що заселили величезні простори сточища Середземного моря.

Внаслідок зміни нахилу осі нашої планети льодовик в Европі почав танути і відсуватися на північ. Це спричинило зменшення північних вітрів, і тому західні вітри, що несли вогкість на схід, ту вогкість не конденсували, с. т. не приносили дощів. В північній Африці та Малій Азії почалися великі посухи; рослинність вигоріла; утворилися великі піщані пустелі, і люди могли жити лише в долинах великих рік, як Ніл, Євфрат і т. п. Часи, коли диких зернових рослин було подостатком, минули, і людина примушена була навчитися їх сіяти. В долині Нілу навчитися тому було легко, бо після розливу Нілу лишилися широкі береги, вкриті родючим, мокрим мулом; вистачало лише кинути зерна в той намул і зібрати врожай. Зароджувалося рільництво.

Коли минули «райські» часи в Малій Азії та Африці, а поширилися пустелі, вся людність не могла вже там виживитися, і тому частина мусила емігрувати до сусідніх країв, у тому числі і до України. Вони принесли в Україну рільниче знання, а в той час люди в Україні вже освоїли дикого вола і плекали худобу. Повстала можливість орати, і на багатющому українському чорноземі розвинулося і пишним квітом розквітло рільництво тисячі років РАНІШ, як у цілій Европі. Пригадаймо також, що новопришельці — це ж були нащадки тих людей, що колись втікли з України від льодовика до Малої Азії та північної Африки, с. т. належали до того самого народу, що жив в Україні.

По цих первісних переселеннях племен цього народу, пізніш на тому терені було багато пересувань багатьох народів, які називалися різними іменами, але більшість тих народів мала багато ознак спільного походження від якогось одного пранароду. Якого?

Вже кілька століть науковці цілого світу сушать собі голови питанням, де зародився людський рід та звідки походять європейські народи? Колиски європейських народів науковці шукали всюди, крім у самій Европі.

Головним джерелом відомостей про походження людини і народів є археологія, порівняльне мовознавство, антропологія взагалі. Ці науки є ще молоді, ще не знайшли багато чого, що сховане в землі. Поки що знайшли ніби дві лінії людського роду: старолюдську (палеантропічна) і новолюдську (неоантропічна). Кістяк старолюдської людини з часів передльодової і льодової доби (300000- 25000 років) знайдено в Азії, т. зв. пекінська та явська пралюдина, і в Европі, т. зв. гайдельберзька та неандертальська пралюдина. Кістяк новолюдської лінії знайдено в Малій Азії, т. зв. Канамська пралюдина, та в Англії, т. зв. пілтдавнська пралюдина. Старолюдська лінія не витримала умов життя льодової доби і десь 25000 років тому вимерла. З лінії новолюдської вижила в Малій Азії канамська пралюдина і, розмножившись, розселилася (десь близько 25000 років тому) по північній Африці, Індії та Европі, вже як розвинена справжня людина. Так у загальному вчить сучасна антропологія.

Отже, більшість науковців (не всі) кажуть, що біла раса утворилася в Ірані та Індії і тому назвали її індоєвропейською (німці називають її індогерманською). З Індії та Ірану племена тої раси мали б емігрувати до Европи і закласти там основи європейських націй. Европейські науковці, творці і прихильники цієї теорії, шукали для її обґрунтування археологічних доказів в Ірані та Західній Европі, с. т. на обидвох кінцях шляху з Ірану до Західної Европи, а на середині того шляху — в Україні не шукали. А той шлях йде через Україну, бо ж морем дикуни не могли дістатися з Ірану до Західної Европи, не вміючи будувати тоді кораблів.