знайди книгу для душі...
Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Павло Штепа УКРАЇНЕЦЬ І МОСКВИН Дві протилежності
III століття переповнене подіями, що вплинули на історію цілої Европи. Ґоти зруйнували Ольвію, римські твердині в Криму; перекинулися до Малої Азії та Греції; завдали тяжких ударів Римській імперії на Дунаї; тимчасово окупували Італію, Ґаллію, Еспанію.
Мало хто із слов'янських істориків досліджував докладно історію ґотів. Натомість нею дуже цікавилися німці. Самозрозуміло, вони всі перемоги й осяги ґотів приписують лише ґотам. Але чимало історичних документів та фактів вказують, що сармати відіграли дуже велику роль в європейських подіях III століття. Ми не знаємо докладно про взаємовідношення між ґотами і сарматами, бо ще не дослідили як слід перебування ґотів в Україні. Але ми знаємо, що в історичних документах не знайдено переконливих вказівок на те, що ґоти завоювали, підбили під свою владу сарматів. Навпаки, історичні джерела кажуть, що II‑III‑IV ст. (с. т. за часів перебування ґотів в Україні) сарматське плем'я алани мало свою незалежну державу на Кубані і Дону і що Босфорська держава була тоді під сарматською династією Аспургів. Константин Порфірородний у своїм «De administrando imperio» в 959 році пише, що Аланія була незалежною державою і в приятельських стасунках з Візантією. Проф. А. Спіцин пише, що алани грали домінуючу роль у Хазарській державі, бо були далеко культурніші за всі народи, що з них складалася Хазарська держава. Вони мали в ній у своїх руках державну адміністрацію, військо, торгівлю і промисел. Так само археологічні знахідки вказують, що торгівля в чорноморських портах і далі йшла повною ходою, а Херсонес ніколи не був в руках ґотів. Батько імператора Максиміна був ґот, а мати аланка. Римляни навчилися від сарматів тактики кінноти. В III‑IV ст. в римському війську були цілі окремі леґіони, складені з сарматів; їх зображення бачимо на арці Ґалерія в Салоніках. Зрештою, ґоти були лише два століття в Україні — властиво в меншій її частині. Все це вказує, що в інвазії Европи ґотами сармати були союзниками, а не підлеглими ґотів.
Сарматських могил розкопано не багато. Зокрема, на Кубані розкопано лише двадцять і кілька, а їх є, напевно, сотки, якщо не тисячі. На Кубані розкопано сарматські могили: Буєрова, Курджипська, Бесленгієвська, Зуровська, Ахтанизівська, Воздвиженська, Ярославська, Тифліська, Армавірська, Усть–Лабинська, Сіверська та інші. Більшість їх є з І ст. до Р. X. та І ст. по Р. X. В інших місцях України могили розкопано сарматські: на Дону — Новочеркаську, Мастючину, Гниловську (сарматський некрополь); на Харківщині — Селимовську; на Київщині — Покровську, Перещепинську; на Запоріжжі — Канцирську; над Бугом — Олександрівську; над Прутом біля м. Ясси; на Слобожанщині біля села Верхній Салтів розкопане велике місто з камінними будовами. Також велике місто з камінними стінами розкопано біля села Маяцьке на Дінці. В нім знайдено камінні плити з написами, які проф. Спіцин вважає за аланське письмо. В руїнах міста Неаполя (біля Симферополя), що його заснував в І ст. король Скилур, знайдено на стінах домів такий самісінький орнамент, що був широко розповсюджений в Україні по селянських хатах аж до 1917 року. В тих же руїнах знайдено малюнки чи вирізьблені постаті людей, які виглядають на типових українців наших часів. У руїнах міста Танаїди в північному рукаві Дону знайдено мармурову дошку з мистецькою плоскорізьбою Трифона. На ній зображено кіннотника з типово сарматським озброєнням: у лускатому панцирі, з шоломом на голові, з довгим списом, у м'яких коротких чоботах. Подібні зображення знайдені в Криму і на Кубані, і вони виглядають цілком такими, якими описують їх грецькі та римські письменники (за В. Січинським. «Роксоляна»).
На знахідках із сарматських могил бачимо поруч геометричного і рослинного стилю також і тваринний, але він відрізняється від єгипетського своєю багатющою поліхромією та інкрустацією самоцвітами. Сармати запровадили свою поліхромію до мистецтва Босфорської держави в І ст., а вже в II та III ст. босфорські поліхромні вироби досягли верхів мистецької досконалосте, як у техніці виробу, так і в тонкості мистецького смаку. Напр., на одній прикрасі інкрустовано 2250 дрібненьких самоцвітів, перлинок, так, що на один квадратовий сантиметр припадають 324 самоцвіти. Ґоти за часів свого перебування в Україні перейняли сарматську поліхромію і рознесли потім її по всій Европі, де вже були її зародки, принесені з Сирії кельтами. Очевидячки, в Европі сарматський стиль набрав рис і варіяцій відповідно до смаків майстрів Ломбардії, Еспанії, Франції, Англії (Е. Стерн, М. Еберґ). За сарматської доби ужиткове мистецтво та промисел піднеслись на дуже високий рівень. Маємо тисячі зразків (вони донині ще не простудійовані) прекрасної біжутерії, всілякого роду виробів — скляних та порцелянових. Рукомесла також стояли на високому рівні, особливо обробка заліза, зокрема зброярство. На Кавказі біля міста Чубер розкопані великі ливарні заліза з III ст. до Р. X.