Слава ЗСУ!

Москвини грабували не лише наші церковні речі, але й музейні, які нічого спільного з релігією не мають. Московський уряд (СССР) дуже потребував золота та чужої валюти для оплати закордонної машинерії. Він добре знав, що за будь–які мистецькі пам'ятки європейські чи американські музеї або колекціонери дадуть вдесятеро більше золотих доларів, як ті речі важать. І знаючи це, і потребуючи тих доларів, москвини все ж ПЕРЕТОПИЛИ наші золоті історичні предмети і продали вже перетопленими, діставши вдесятеро менш грошей за перетоплені, ніж могли дістати за неперетоплені. Свої МОСКОВСЬКІ історичні золоті предмети москвини не те що не перетоплювали, але й цілком НЕ ПРОДАВАЛИ.

Чи треба більшого доказу МЕТИ нищення наших?

Як ставиться московський пролетаріят до пам'яток по своїх «праклятих уґнєтатєлях» — царях, видко з такого випадку. Один американський турист, оглядаючи історичні речі, зібрані в Кремлі, жартом поклав царську корону на свою голову. Москвини негайно його заарештували і викинули за межі СССР за «образу національних почувань московського народу», як пояснив «інтернаціоналістичний» уряд СССР американському амбасадорові. За образу московських національних почувань московський соціялістичний уряд карає. Московські соціялісти похвалюють московський націоналізм. (Порівняйте ставлення українських соціялістів до українського націоналізму).

Той самий соціялістичний і атеїстичний московський уряд гострою нотою до Польщі запротестував проти руйнування поляками московського собору в Варшаві, що його побудував був царський уряд навмисно в центрі Варшави як символ московської влади. А цей же уряд руйнує українські собори. Проти нищення московської одної церкви протестує і в той самий час сам руйнує десятки українських. І цей самий уряд у той самий час, коли руйнував українські церкви в Києві, дав півмільйона рублів на направу церкви св. Василія Блаженного в Москві.

Хіба сліпий, глухий і безпросвітно дурний не розуміє причини і мети нищення наших історичних пам'яток, наших храмів ВСІМА москалями: релігійними й атеїстичними, буржуазними і пролетарськими.

А з особливо запеклою ненавистю нищать москвини пам'ятки по нашій Гетьманській добі. Як би ні! Київську імперську добу, хоч і непевно, але вдалося вкрасти. А Гетьманську добу аніяк не вкрадеш. А крім того, самий стиль нашого козацького бароко унаочнює рух, силу, боротьбу. Унаочнює, пригадує і кличе українців до боротьби.

Отже — знищити всі сліди Гетьманської доби.

Українську культуру й економіку і самих українців нищили всіма можливими і неможливими способами. При кожній нагоді і без нагоди ВСІ москвини: царі, патріярхи, єпископи, священики, міністри, губернатори, аристократи, буржуї, монархісти, ліберали, народники, демократи, соціялісти, інтелігенти, пролетарі, солдати, конвоїри, вартові, злодії і навіть в'язні. Всі і кожний, як хто міг. Вся московська нація. І за парусот літ того нищення АНІ ОДИН–ЄДИНИЙ МОСКВИН НЕ ЗАПРОТЕСТУВАВ, отже, ВСІ солідаризувалися, похвалювали те нищення.

Наші яничари і наші фелаги із шкіри вилазять, щоб намовити нас забути московське нищення України. Або бодай простити москвинам. Апелюють до нашої культурносте, до нашого християнізму. Намагаються переконати нас, що добрячий московський народ у своїй наївній простоті не розумів, що робить. Намагаються переконати нас, що московський народ не є гірший за інші народи, але оті кляті його провідники намовляли та гнали силою нищити, вбивати, грабувати, знущатися з інших народів. Ну, а тих поганих провідників вже більше не буде, а ми, українці, як культурний народ і християни повинні простити, забути за помсту. Нова ж Московщина буде, як ягнятко.

Так! Ми, українці, є культурний народ і глибокі християни.

І властиво ТОМУ є нашим святим обов'язком подбати, щоб діти, онуки і правнуки не лише наші, але й усіх народів МОГЛИ ЛИШИТИСЯ культурними і християнами.

А є ЛИШЕ єдиний спосіб це зробити — це ПОЗБУТИСЯ ЗВЕРХНОСТИ ЦИХ ПОТВОР.

Залежність від Московщини мусить бути знищена!

XXVIII. УКРАЇНА — МОСКОВСЬКА КОЛОНІЯ

Vae victis! (Горе переможеним!)

Моквини добре розуміли, що, аби цілком опанувати Україну, не вистачить знищити її політичну самостійність, але також треба знищити її економічну незалежність. І нищити її вони почали вже на другий день по переяславській нашій поразці 1654 року. Від того дня і по сьогоднішній день москвини твердо тримаються своєї економічної доктрини — всіма способами і за всяку ціну тримати Україну в стані московської колонії в повному значенні цього слова, с. т. джерелом сирівців і ринком збуту для московської промисловости. За всяку ціну не допустити, щоб та колонія економічно розвивалася, щоб не ставала на свої власні ноги економічно. За всяку ціну — значить і тоді, коли така політика могла дещо (часово) шкодити самій Московщині. Напр., збагатіле українське населення могло би купувати більше московських виробів, але це їх збагачення було би деяким економічним усамостійненням. А за економічним могло би прийти культурне і політичне.