Слава ЗСУ!

Що стається тоді, коли місце орлів Хмельницьких, Шевченків, Чупринок займають зайці Драгоманови, Винниченки, Скрипники, — кожний з нас тепер бачить. Український націоналізм не визнає зайців за еліту нації; елітою нації є лише орли. А орли, повторимо ще раз, не приходять шляхом голосування мільйонів зайців, лише шляхом природньої селекції в процесі змагу, боротьби. Сучасне банкротство соціялізму, парламентаризму, пацифізму, інтернаціоналізму і т. п. є найліпшим доказом цього.

Теорія? Ні! Подивімось, як цю «теорію» можна здійснити в реальному житті, наведім конкретний приклад; візьмім з трьох головних прикмет провідника: шляхетність, мужність, мудрість.

Демократи ототожнюють мудрість із знанням, з освітою. Вони думають, що досить мати шкільний диплом, щоб бути добрим провідником; скінчити університет — щоб бути Дж. Вашингтоном. Тому теперішні школи пхають до голови учня якомога більше фактів, мало турбуючись, чи учень розуміє, що ті факти означають. Вивчили напам'ять Декларацію Незалезжности (ЗСА), не розуміючи ані відчуваючи ідей та духа того історичного документу. Тепер кожний дурень може скінчити університет, якщо має добру пам'ять; але пам'ять — не розум. Все, що треба, — це повторити на іспиті, що чув на викладах і дістати оцінку «задовільно». Школи обернулися на фабрики для масової продукції роботів — фахівців з вузької ділянки знання. Звідси казковий розвиток техніки і жалюгідне культурне здичавіння сучасного світу. Скільки дурниць наробили (і далі роблять), на шкоду свому народові, дипломовані дурні, — бачимо, напр., в американській дипломатії останніх 25 літ.

Український націоналізм має основно реорганізувати нашу школу. Має зробити із школи апарат для виявлення і виховання орлів у кожній галузі національного життя. А це можна зробити лише надзвичайно суворою селекцією, добором найрозумніших дітей, починаючи від початкової школи до університету включно. Має встановити систему, за якою абсольвент середньої школи з оцінкою «задовільно» не може вступити до університету. Університет мають кінчати лише найрозумніші з найрозумніших, лише розумова сметанка нації.

Якщо прийняти чотириступеневу систему освіти: 4 роки початкової школи, 4 роки нижчої, 4 роки середньої і 4 роки вищої, то кожна українська дитина має скінчити перші дві (8 років навчання), але далі починається добір: до середньої школи можуть вступити лише найздібніші абсольвенти нижчої.

Чи не покривдимо неприйнятих до середньої школи?

Тепер у культурних державах є мільйони розчарованих у житті людей, що почуваються покривдженими. Більше половини з них тому, що мають нелюбу їм працю, працю, що суперечить їхнім уроженим здібностям. Коли людина знайде собі працю, що відповідає її вродженим здібностям, вона завжди працює охоче, почувається щасливою і робить кар'єру. Тепер людина з малими здібностями кінчає середню школу В життєвій конкуренції її переганяє такий середньошкільник, але з природи спритніший, розумніший. Це породжує заздрість, почуття покривдження. Коли б ця сама людина не мала середньої освіти, то була б не заздрила, була б задоволена. Якби в якійсь державі кожний чорнороб мав університетську освіту, то там були б щодня десятки самогубств. Зрештою, незакінчення середньої школи не закриває дороги до кар'єри, бо має йти стала, організована селекція найздібніших і по скінченні школи по фабриках і установах, висуваючи на вищі пости тих, хто в житті доказав свої більші здібності. В Америці є сотки директорів великих підприємств, що не мають свідоцтва про закінчення середньої школи. А крім того, має бути добре організована позашкільна система освіти.

Середні школи мали б поділятися на: 1) загальноосвітні, 2) фахові. Перші два (а може, й три) роки мала б іти сувора селекція, усуваючи зі школи найгірші (розумово і характером) учні. Усунені могли б зайняти нижчі адміністративні чи технічні посади після спеціяльного практичного вишколу. Не всі абсольвенти середніх шкіл мали б іти до вищих, але лише ті, які скінчили з відзначенням. Решта могла б зайняти середні адміністративні чи технічні посади.

У вищих школах селекція мала б бути гостріша, як у середніх, особливо в першому році. Усунені з університету могли б переходити до вищих технічних шкіл чи займати середні становища в житті. До вищих технічних шкіл мали б приймати також (крім абсольвентів загальноосвітніх) найліпших абсольвентів середніх технічних шкіл.

Вся освіта, від початкової до університету включно, має бути не лише безплатна, але й з безплатними книжками та іншими шкільними потребами, включно з їздою до школи і зі школи додому. В початковій і нижчій школі засоби для життя мають бути забезпечені КОЖНІЙ дитині. Бо кожна українська дитина має одержати початкову й нижчу освіту. Але в середній школі стипендію можуть мати лише учні понадпересічних здібностей, а в вищій школі — лише великих здібностей.