Слава ЗСУ!

- Як ваше самопочуття?

Невідома істота заговорила до мене - і я її зрозумів. Здається в мене тоді був шок, я нічого не міг витиснути з себе, жоднісінького слова.

- Ми знайшли Вас біля місця катастрофи.

- Щоб зменшити болі і успішно привести вас до форми, тіло було переведене в стан анабіозу.

Про що йде мова, як я його розумію, яка катастрофа?

Я вичавив з себе першу розумну фразу.

- Ви ти хто що?

- Я Гарус, мене приставлено доглядати за вами, поки ви не одужаєте, і не відправитесь додому. Зараз ми знаходимось у військовому госпіталі неподалік Втраченого Раю – він говорив спокійно, принаймні по голосу так здавалась все це для нього було привичною справою.

- Гарус, що ти верзеш? Хто ти такий, що ти таке?

- Не смішно – однотонно промовив - Була експедиція у невідомі землі – продовжувала істота - і як завжди вона потерпіла крах, ми говорили, що так трапиться але вперті виродки ніколи не слухають.

- Що? Я нічого не пам’ятаю. О такої.

- Всі хто перетинають межу частково втрачають пам’ять на декілька місяців, а то й на декілька років, є й такі, що не можуть згадати прості речі на кшталт де вони працювали все своє життя, хоча професійні навички у них залишилися. Що правда останні це поодинокі випадки. На мою думку для таких операцій потрібно брати солдат а не добровольців.

- Яка межа, поясніть про що йде мова!

- По дорозі до незвіданих земель є межа, бар’єр, називай як хочеш, але через яку ще нікому не вдавалося переступити, скажемо так успішно переступити, і техніка туди не пролазить, всі хто пробув у ній довше 5 хвилин помирають. Тому щоб вас забрати пройшлось прикласти не мало зусиль.

- Тобто я був членом експедиції, пробув в межі до п’яти хвилин, і скоро повернусь додому?

- Тут найцікавіше випливає У СПИСКАХ ВАС НЕ БУЛО! І ЗНАЙШЛИ ВАС ПО ЇНШУ СТОРОНУ ВІД ЕКСПЕДИЦІЇ. Все на цьому закінчую, через декілька годин, ви зможете вийти з відси і відразу потрапите у ізолятор, щоб встановити вашу особу і з’ясувати що ви там робили.

Після цих слів Гарус вийшов з палати. Фууух значить все не так погано, і все, що я щойно побачив є нормальним просто я забув, частково хм. Згодом я все згадаю і мені скажуть моє ім’я. Знову сіра речовина пробирається до мого тіла, побажавши самому собі приємних снів, я вимушено відправився в сплячку.

День 3

Моє Я віддаляється

Розплющивши очі я побачив Гаруса, він від’єднував від мене дивні механізми.

- Доброго ранку, за декілька хвилин ваше тіло прийде до тями і ви зможете пройти в ізолятор де будуть відчайдушні спроби великого тупого Тоба доказати що ти… хм – він замовчав - одним словом встановити вашу особу.

Здається гарус з тих еее з тих хто любить нарікати.

- Який зараз рік - просто геніальна думка збрела мені в голову.

- Сто вісімдесят сьомий.

- Що дальше то цікавіше. А коли я зможу рухатись?

- Ви почуєте легкий жар в м’язах на пару секунд, після чого зможете ходити як би нічого і не було.