знайди книгу для душі...
- Я слідкуватиму за тобою ееемффф!
- Почекайте а хіба ви не повинні встановити мою особу?
Проте гевал не звернув уваги на моє питання, він немов найстрашніша персона всього всесвіту мовчки розвернувся і вийшов з кімнати.
- Забери цього шмаркача з відси.
- Слухаюсь.
Мені все більше починали не подобатись технохорхони. Діватись нікуди подув я, зараз мені як не крути прийдеться просто плисти за течією. Та навіть якщо і спробувати кудись дременути, що я буду робити, куди подамся, та я бляха немов дитина з мамою, сам нікуди, доведеться триматись за руку Хами, поки не довідаюсь хоча щось про цей «новий» світ
В кімнату зайшла Хама.
- А як же мої дані – тихо промовив я.
- Вибач нам довелось тобі збрехати. Тоб повинен був провірити чи ти не брешеш, тобто чи ти справді втратив пам’ять. Він професіонал у своїй справі, і здається ти його переконав, хоча мабуть ти все робив інстинктивно. А на рахунок особи, ми все давно провірили. Поки ти лежав у палаті ми брали твою кров, шукали чіп у твоїй руці, відбитки пальців. І нічого. Вся інформаційна база трьох земель об’єднана, і ми повинні були швидко дізнатись хто ти. Проте цього не сталось. Тебе немов досі не існувало. Все це дуже дивно, особливо зважаючи на те, що у трьох королівствах ведеться детальний облік, усіх мешканців. Нам не відомо хто ти.
Мені перехопило дух, у животі немов почало все зводити. Розум не декілька секунд запаморочився. Так як вони не знають хто я, і ніхто з якихось трьох королівств не знає, що мені дальше робити.
- Що буде дальше ?
- Ми дамо вам особистий номер, після чого ви зможете знайти роботу і спробувати влаштувати власне життя.
- Де мені жити?
- Про це ми вже подбали, вам буде надано житло в спальному корпусі 14 07, це на той випадок якщо ви захочете залишитись.
- Мені нікуди податись.
Хай краще буде так, ніж скитатися по вулицям чи що тут зараз, без нічого і поступово деградувати. В мене буде багато вільного часу, щоб спробувати дізнатись хоча щось про своє минуле.
- Хамо, а що таке незвідані землі?
- Так, значить коротко. Є територія на яку ще нікому по невідомій причині не вдалось потрапити, як ти вже знаєш техніка туди не проходить. Яку б тільки швидкість і хитрість ми не пробували, все одно не вдається прорватись через поле. Живий організм пробувши там до 3 хвилин втрачає пам’ять, а після 3-4 хвилин і свідомість. Тому рятівникам завжди в край важко витягувати потерпілих.
- Так на протязі 187 років ще нікому не вдалось потрапити туди.
- Ні … Розумієш це дуже дивно зважаючи на те що у розвитку технології ми досягли незвіданих висот, але так і не можемо пояснити цей дивний феномен. В одну мить нам здається що ми вже на піку еволюції, а іншу що ми ніщо порівняно з тим розумом який створив бар’єр. За бар’єром знаходиться велетенська стіна, з-за якої десь колись видніються голубі промені. Хорхони говорять що там живуть самі Боги, і нікому не варто туди пхатись, бо одного разу вони можуть розсердитись.
Боги, про що вона говорить, в моїй голові залишився спогад про те що існує один Бог… хм
Admin 21.07.2013
поки замало людей прочитало для отримання відгуків, потрібно трішки почекати
kolja_kobetjak 20.07.2013
Що скажете про цю частину твору?