Слава ЗСУ!

...із маврів наймудріші... - або «сарацинів» - так називали представників арабських племен, які з початку VIII ст. намагалися завоювати Іспанію. Вільними залишилися кілька гірських королівств (Кастильське, Арагонське, Наваррське тощо). Пізніше вони стали осередками «реконкісти» («відвоювання земель»), яка закінчилася повним визволенням Іспанії в XIII ст. Бланкандрін - вигадане ім\'я; герой втілює сарацинську паралель старому і мудрому герцогу Найму, раднику Карла. Валь-Фонда - сучасне місто Вальонда (північна Іспанія).

3

Ахен... - історична столиця Карла Великого.

...день святого Михаїла... - до XI ст. - 29 вересня, з XII ст. - 16 жовтня.

...залишим аманатів... - тобто заручників.

4

франки - так називали французів, підданих Карла; у «П. про Р.» автор не розрізняє французів і франків, хоч історичні франки - це германські племена, підкорені Карлом.

5

Кларін, Естрамаріт... Мальб єн... - вигадані імена маврів. Часом автори створюють для них імена з виразним негативним забарвленням, використовуючи французьке слово таї (зло, лихо) - Мальпрім, Мальзарон тощо.

Баласгет - спотворена назва міста Балагер на сході від Сарагоси. ...пер Евдропін... - слова «пер» у маврів не було, воно виникає в епосі за аналогією до французьких перів; у «П. про Р.» це слово означає найвище аристократичне звання, його слід розуміти як «найближчий», «бойовий друг», «рівний васал». У Карла було 12 таких перів, які становили ядро його війська. Це Роланд, Олів\'єр, Івон, Іворій, Джерін, Джер\'єр, Самсон, Ансеїс, Отон, Енджельєр, Берендж\'єр, Джерард де Руссільйон.

Кордови стіни... - очевидно, йдеться не про м. Кордову (понад 500 км від Сарагоси), а про містечко Корт у долині р. Ебро. ...землі ленні... - або «феоди», їх васали отримували за вірну службу від сеньйорів разом із доходами від використання цих земель. Звідси володар феоду - феодал.

6

...тисячу баронів... - такого дворянського титулу в мусульман також не було; у поемі це слово слід розуміти як символ дружби і близькості до монарха; часто заміняє поняття «лицар».

8

Граф Роланд - герой багатьох епічних французьких та італійських поем. У «П. про Р.» - небіж Карла. Існує ряд поем про дитинство P., його подвиги, кохання до Альди. Одна з хронік містить свідчення про участь у Ронсевальській битві маркграфа Бретонської марки Хруодланда, не пов\'язаного з Карлом родинними узами. Олів\'єр - друг Роланда, вигаданий персонаж. Самсон і Ансеїс - належать до 12 перів Карла, неодноразово згадуються в інших епічних поемах.

Джефрейт д\'Анжу - герцог Джефред s Грізгонель, могутній сеньйор з роду Капетингів, королівський прапороносець у Суассонській битві (984)

Джерін з Джерєром - з числа 12 перів, історично не засвідчені. ...грають в кості... в шахи весь поринув... - обидві гри відомі у Франції з початку XI ст.

Вже сива голова, білобородий... - епітети Карла Великого в багатьох поемах. Під час подій «П. про Р.» Карлові було лише 36 років. Автор підкреслює мудрість і досвідченість монарха, «по-старюючи» його.