знайди книгу для душі...
Супутник полетів далі. Наш корабель, як не повертай наш гвинтокрил, вже був не видний нашій відеокамері. Супутник перелітав через височини, через красиві річки. Зафіксував якихось тварин, схожих на кенгуру, добре зняв на камеру, що можна було побачити, як вони дихають.
Години через дві супутник зняв якісь великі та чорні силуети перед собою.
Ми збавили швидкість, опустили вертоліт ближче до землі. Та направили на ці лякаючі силуети.
Чим ближче підлітав супутник до тих чорних плям, тим виразніше ставало видно, що це величезні космічні кораблі, озброєні, щоб знищувати, підпорядковувати, примушувати.
Ми жахнулися.
- Це ж кораблі ноніусів! – Вигукнула Дарина.
- Що вони тут роблять?
- Як що? Захоплюють!
- Тому ті мавпочки на нас не реагували! Вони теж очманілі! Та теж постійно будують!
- Дістали ж ці ноніуси! Куди ні прилети – скрізь вони! Вони збираються весь Всесвіт підкорити?
- Де їх планета? Треба їм показати їх місце!
- Спочатку нам треба забратися звідси непоміченими! – Зауважив капітан.
- Вже пізно. Нас помітили.
У цей момент якісь щупальця схопили наш супутник-гвинтокрил. Подивилися глибоко в нашу камеру. Ноніус покривлявся нам. І прямий ефір закінчився. Камера відключилася.
Ми хвилину сиділи, не рухаючись і нічого не кажучи.
Потім схопилися, коли несподівано почули крик капітана:
- По місцях! Забиратимемося звідси! Якнайдалі! Злітаємо!
Вадим запустив системи, що відповідають за політ. Космічний корабель різко рвонув вгору, відриваючись від поверхні планети.
Ми покинули атмосферу планети Аліна та вже були в Космосі, як раптово перед нами з'явився інший космічний корабель, схожий на тарілку. Він застиг перед нами. Було видно, як відкриваються шлюзи та снаряди готуються вистрілити.
Вадим крикнув:
- Я включаю негативну швидкість! Приготувалися!
Ми бачили, як вилітають снаряди з того ворожого корабля, але у цей момент ми просто зникли з того місця, на якому нас хотіли знищити.
Розділ 24
Ми промайнули крізь Всесвіт на такій скаженій швидкості, що трохи не вилетіли з цієї галактики, не помітивши цього.
Негативна швидкість – це максимальна швидкість, яку підкорила людина, вона дуже близько наближена до швидкості світла. Але все одно залишається ще та маленька грань, яка не дає досягти такої бажаної всіма світловій швидкості.
При включенні негативної швидкості космічний корабель випробовує величезні навантаження. Він на якийсь час виходить з ладу, всі системи вимикаються. Відновити вдається тільки за допомогою сонячних зондів, які обов'язково повинні бути на борту. Сонячні або зоряні зонди (космічні віяла) випускаються в Космос, щоб вони розмістилися біля зірки та за допомогою своїх дзеркал направили світло (енергію) зірки на сам космічний корабель. В цей час саме судно розкриває своє сонячне віяло та оголяє свою обшивку, на якій розміщені сонячні батареї. І все робиться для того, щоб корабель швидко наповнити енергією. І все одно на відновлення потрібні дні, буває і цілі місяці. Просто не вкладається в голові, наскільки багато енергії витрачається при використанні негативної швидкості.