Слава ЗСУ!

Прем'єр-міністр умів володіти собою, але з поблиску його очей і посмикування сухих рук я зрозумів, що він поділяє хвилювання свого молодого колеги.

- Я бачу, містере Холмсе, ви хочете про щось нас повідомити?

- Поки що тільки про негативне,- відповів мій друг.- Я навів довідки скрізь, де міг би бути документ, і переконався: ніякої небезпеки не відчувається.

- Але цього не досить, містере Холмсе. Ми не можемо постійно жити на такому вулкані. Нам треба мати щось певне.

- Я не втрачаю надії знайти лист. Ось чому я тут. Що більше я думаю про цю справу, то більше переконуюсь: лист ніколи не покидав цього будинку.

- Містере Холмсе!

- Якби покинув, то його вже було б опубліковано..

- Але який же сенс у тому, що хтось узяв його й тримає в себе?

- Я не впевнений, що хтось його взяв.

- Тоді як же він міг зникнути з дипкур'єрської валізи?

- Я не впевнений, що він зник з дипкур'єрської валізи.

- Містере Холмсе, зараз дуже неслушний час для жартів. Запевняю вас, у валізі його немає.

- А ви шукали його після вівторка?

- Ні. В цьому не було необхідності.

- Ви могли й не помітити його.

- Та ну, це неможливо.

- Але й у цьому я не впевнений. Бо знаю, що такі речі трапляються. І припускаю, що там були й інші папери. Лист міг загубитись поміж них.

- Він лежав нагорі.

- Хто-небудь міг струснути валізу, й лист пересунувся в інше місце.

- Ні, ні, я виймав усе.

- Але ж, Хоупе, це, звичайно, легко перевірити,- зауважив прем'єр.- Нехай дипкур'єрську валізу принесуть сюди.

Міністр у європейських справах подзвонив.

- Джекобсе, принесіть мою дипкур'єрську валізу. Ми безглуздо марнуємо час, проте якщо це задовольнить вас, зробимо, як ви кажете. Дякую, Джекобсе, поставте її сюди. Ключ у мене завжди на годинниковому ланцюжку. Ось усі папери, ви бачите. Лист від лорда Мерроу, повідомлення сера Чарльза Харді, меморандум з Белграда, записка про російсько-німецькі хлібні податки, лист з Мадріда, записка лорда Флауер-оа... Боже милий! Лорде Беллінджере! Лорде Бел-лінджере!

Прем'єр вихопив голубий конверт у нього з рук.

- Так, це він... і нерозкритий. Хоупе, вітаю вас!

- Дякую вам! Дякую вам! Який тягар впав з мого серця! Але це незбагненно... неможливо. Містере Холм-се, ви чаклун, чарівник! З чого ви здогадались, що лист тут?

- З того, що мені стало відомо: більше ніде його немає.

- Не можу повірити своїм очам! - Він кинувся до дверей.- Де моя дружина? Я повинен сказати їй, що все гаразд. Хільдо! Хільдо! - почули ми на сходах його голос.

Прем'єр, примружившись, подивився на Холмса.

- Ну, ну, сер,- мовив він.- Тут не все зрозуміло. Як лист опинився у валізі?

Холмс, посміхаючись, відвернувся, щоб уникнути гострого й проникливого погляду.

- У нас також є свої дипломатичні таємниці,- відказав він і, взявши капелюх, попрямував до дверей.

Артур Конан Дойл
Повернення Шерлока Холмса
Переклад Миколи Дмитренка

© Arthur Conan Doyle, The Return of Sherlock Holmes, 1905

© М. Дмитренко (переклад з англійської), 1990

Джерело: Конан Дойл А. Пригоди Шерлока Холмса. К.: Дніпро, 1990.

Електронний текст: ae-lib.org.ua
Зміст

Порожній будинок

Підрядчик з Норвуда

Танцюючі чоловічки

Самотня велисопедистка

Випадок в інтернаті

Чорний Пітер

Кінець Чарльза Огастеса Мілвертона

Шість Наполеонів

Три студенти

Пенсне у золотій оправі

Зниклий регбіст

Вбивство в Еббі-Грейндж

Друга пляма

---