Слава ЗСУ!

Wo man singt, da leg’ dich sicher nieder, bose Leute haben keine Lieder1.

____________________

1 Спи спокійно там, де всі співають,

Люди бо лихі пісень не мають (нім.).

Нікчема, халамидник, негідник, зрадник.

Волонтер спитав Швейка, в чому він провинився.

- Розшукував свій полк? - перепитав волонтер. - Нічого собі мандрівочка: Табор, Мілевсько, Квєтов, Враж, Мальчин, Чижова, Седлець, Гораждовіце, Радомишль, Путім, Штєкно, Страконіце, Волинь, Дуб, Водняни, Протівін, Путім, Пісек, Будейовіце. Терниста дорога. І ви йдете завтра до реґіментсрапорту? Якщо так, бра, то зустрінемося на місці страти. Наш полковник Шредер знову матиме надзвичайну втіху. Ви не можете собі уявити, як на нього діють полкові афери. Гасає по дворі, як скажене гавкало, висолопивши язика, немов дохла кобила.

А ті його промови, а лайки. При цьому варто глянути, як він плює навколо себе, наче той заслинений верблюд. А балаканині його немає кінця-краю. Вам здається, що ось-ось від його крику заваляться Мар’янські казарми. Я його знаю добре, бо вже раз був на такому реґіментсрапорті. До армії я прийшов у високих чоботях, на голові циліндр. Кравець не приніс мені вчасно уніформи, отож я й мусив іти на учбовий плац в тих високих чоботях і в циліндрі. Став на лівий фланг і марширував разом з усіма. Полковник Шредер наїхав конем просто на мене і мало не звалив на землю. «Donnerwetter!2 - заверещав так, аж було чути, напевно, на Шумаві*, - was machen Sie hier, Sie Zivilist?»3

____________________

2 Лайка (нім.).

3 Що ви тут робите, цивілісте? (нім.).

Я йому чемно відповів, що я волонтер і беру участь у вправах. Треба було бачити, що почалося. Півгодини він висловлювався і лише під кінець помітив, що я козиряю у циліндрі. Спромігся тільки вереснути, аби завтра я з’явився до реґіментсрапорту, і зі злості погнався конем навмання, як дикий вершник, потім ускач повернув назад, знову горлав, лютував, бив себе в груди і дав наказ в цю ж мить відправити мене з плацу на гауптвахту. При реґіментсрапорті вліпив мені 14 днів домашнього арешту, звелів нап’ялити на мене страхітливе лахміття із цейхгаузу і погрожував повідпорювати волонтерські нашивки. «Волонтер, - вигукував на весь голос пришелепуватий полковник, - це щось високе, це ембріон слави, військові чини, майбутні герої. Волонтер Вольтат, коли його після належного іспиту зробили капралом, добровільно зголосився на фронт, взяв у полон 15 ворогів. Але при передачі їх його на шматки розірвало гранатою. А через п’ять хвилин прийшов наказ присвоїти волонтерові Вольтатові чин кадета. І вас чекало б таке блискуче майбутнє: підвищення, відзнаки, ваше ім’я було б записано в золоту книгу полку».

Волонтер сплюнув:

- Бачите, приятелю, які тварюки родяться під сонцем. Начхати мені на їхні однорічні стрічки і на всі привілеї. «Ви, волонтере, худоба». Як це гарно звучить: «Ви худоба», а не по-хамськи «ти худоба». А по смерті дістанете медаль signum laudis* або велику срібну. Цісарсько-королівські заготівельники трупів з зірками і без зірок. Наскільки щасливіший від нас перший-ліпший віл. Його заб’ють на бойні зразу, а не тягають перед тим на плац і на полігон.

Гладкий волонтер перевалився на другий сінник і продовжував:

- Немає сумніву, все це не може вічно тривати і одного дня трісне. Спробуйте надимати свиню славою і побачите, що вона вам на кінець все ж таки вибухне. Коли б я їхав на фронт, на ешелоні написав би:

Людськими кістками засіяно лан,

Acht Pferde oder achtundvierzig Mann1

____________________

1 Вісім коней або 48 людей (напис на залізничних вагонах) (нім.).

Відчинилися двері, і з’явився тюремник. Він приніс чверть порції військової буханки для двох і свіжу воду.

Не підводячись з сінника, волонтер звернувся до тюремника з такою промовою:

- Як це благородно і гарно з твого боку відвідувати в’язнів, о, свята Аґнессо 91-го полку! Вітаємо тебе, доброчинний янголе, чиє серце наповнює співчуття. Ти навантажений кошем їжі і напоїв, щоб зменшити наше горе. Ми ніколи не забудемо твоїх благодіянь. Ти сонячне видіння в темній нашій в’язниці.

- При полковому рапорті вам буде не до жартів, - пробурмотів тюремник.

- Тільки не сердься, скупердяю, - вів далі з нар волонтер. - Скажи нам краще, хом’яче, що б ти зробив, якби тобі довелося замкнути десять однорічників? Та не дивися так по-дурному, ключнику Мар’янських казарм. Ти б замкнув двадцять, а потім десять з них випустив, суслику. Господи, коли б я був міністром війни, ти б у мене потанцював. Знаєш аксіому, що кут падання дорівнює кутові відбивання. Але я тебе прошу тільки одне, покажи і дай мені точку опору у всесвіті, а я підніму цілу землю разом з тобою, ти, хвальку!