Слава ЗСУ!

- Also, - сказав урочисто Швейк. - Der Frau ein Brief, aber halten Kuschen1.

Він витягнув листа надпоручника Лукаша. «Ich, - сказав, показуючи пальцем на себе. - Antwort warten hier in die Vorzimmer»2.

- А ти чому не сядеш? - спитав Водічка, який уже розсівся в кріслі біля стіни. - Ось там крісло. Будеш ще тут стояти, немов якийсь жебрак. Не принижуйся перед цим мадяром. Побачиш, будемо мати з ним добру тяганину, але я його як лясну.

- Слухай, - сказав він за хвилину, - де ти навчився по-німецьки?

- Сам від себе, - відповів Швейк. Знову запала тиша. Потім з кімнати, куди служниця віднесла листа, почувся страшний крик і галас. Спочатку хтось чимсь важким грюкнув об підлогу, і далі вже ясно було чути, що там літають склянки, б’ються тарілки і хтось несамовито реве: «Baszom az anyat, baszom az istenet, baszom a Krisztus Marjat, baszom az atyadot, baszom a vilagot!»3

Двері розчинилися, і до передпокою вбіг пан у розквіті років з серветкою навколо шиї, вимахуючи щойно одержаним листом.

Старий сапер Водічка сидів ближче до дверей, і схвильований панисько в першу чергу звернувся до нього:

- Was soll das hei?en, wo ist der ver? uchte Kerl, welcher dieses Brief gebracht hat?4

____________________

1 Ось маєте лист для пані, але тримайте губу на замку (нім.).

2 Я чекатиму на відповідь тут в передпокою (нім.).

3 Непристойна лайка з прокльонами матері, Бога, Христа, Діви Марії, батька і всього світу (угор.).

4 Що це значить? Де той проклятий хлоп, який те листа приніс (неправильна німецька мова).

- Помалу, - сказав Водічка, встаючи, - ти нам тут дуже не верещи, бо вилетиш. А коли вже хочеш конче знати, хто цього листа приніс, запитай цього приятеля. Але говори з ним чемно, бо стрімголов опинишся за дверима.

Тепер прийшла Швейкова черга пересвідчитися у красномовності схвильованого добродія з серветкою на шиї, який, ковтаючи і плутаючи слова, викрикував, що вони саме сіли обідати.

- Ми чули, що ви обідаєте, - ламаною німецькою мовою погоджувався з ним Швейк і додав по-чеськи: - Ми також було подумали, що, мабуть, даремно перешкоджаємо вам обідати.

- Не принижуйся, - кинув Водічка.

Розгніваний пан, у якого, внаслідок надто палкої жестикуляції, серветка трималася тільки одним кінчиком, торочив далі: він, мовляв спочатку думав, ніби в листі йдеться про приділення якихось кімнат для військових, бо цей дім належить його жінці.

- Сюди б ще вмістилося багато війська, - сказав Швейк, - але про це в листі немає згадки, як, мабуть, ви в цьому переконалися.

Панисько вхопився за голову і при цьому вирік цілий потік докорів: він також був лейтенантом запасу і ще тепер би охоче служив, але хворий на нирки. За його часів, говорив він, офіцери не були такими розпусними і не порушували родинного спокою. Цього листа він обов’язково надішле командирові полку, в військове міністерство, видрукує його в газетах…

- Пане, - з гідністю сказав Швейк, - цього листа писав я. Ich geschrieben, kein Oberleutnant1. Підпис - це лише так, він фальшивий. Unterschrift, Name falsch2. Мені ваша панійка дуже припала до вподоби. Ich libe Ihre Frau3. Я у вашу панійку закоханий аж по самі вуха, як каже Врхліцький*. Kapitales Frau4. Схвильований панисько хотів кинутися на Швейка, який спокійно і вдоволено стояв перед ним. Але старий сапер Водічка, слідкуючи за кожним рухом Каконя, підбив йому ногу, вирвав у нього з рук листа, яким той безперервно розмахував, сунув його до своєї кишені, а коли пан Каконь підвівся, Водічка схопив його, підніс до дверей, відчинив їх однією рукою, і в ту ж мить… щось загуркотіло по сходах.

____________________

1 Я писав, а не жоден оберлейтенант (нім.).

2 Підпис, ім’я фальшиве (нім.).

3 Я люблю вашу жінку (нім.).

4 Надзвичайна жінка (з помилками) (нім.).

Все відбулося так швидко, як у казці, коли чорт приходить брати людину.

Від схвильованого пана залишилась тільки серветка. Швейк підняв її, чемно постукав до дверей кімнати, звідки п’ять хвилин тому вийшов пан Каконь і де тепер було чути жіночий плач.

- Приніс вам серветку, - м’яко звернувся Швейк до дами, яка плакала на дивані, - її міг би хтось затоптати. Моє шанування, - стукнув каблуками, козирнув і вийшов у коридор.

На сходах не було жодних слідів боротьби. Тут, як передбачав старий Водічка, все відбулося зовсім легко. Лише біля брами у під’їзді Швейк знайшов відірваний пристібний комірчик. Тут, мабуть, пан Каконь з останніх сил вчепився у браму, щоб його не виволікли на вулицю, і тут розігрався останній акт цієї трагедії.