знайди книгу для душі...
Дитбудинок переїжджає на дачу, в колонію, де
За такі діяння Корольова з колонії відіслали до матері в Пітер.
Вихователь, що писав характеристику, не знав, де тинявся вигнаний за крадіжки Мишко Корольов… Не знав, де Мишко добув балалайку й «клунок ганчір'я»… Корольов ціле літо «гопничав», їздив по залізниці з солдатськими ешелонами, що вирушали на фронт. Там він і свиснув балалайку.
Це характеристика не Сергіївського інтернату. Це характеристика звичайного дитячого будинку. Закінчувалась вона проханням перевести Корольова в «одну з шкіл для важких у виховному відношенні дітей у віці від дванадцяти до шістнадцяти років».
Прохання задовольнили.
Корольова переслали в «сиву» Сергіївську, мов неживий предмет, по «супровідному талону» № 234.
І той, хто привіз його на місце, одержав квитанцію «в тому, що Корольова Михайла, 14 років, прийнято».
Сергіївська дала не менш блискучу характеристику:
Останній атестат Корольову дав «Дитячий обслідувальний інститут психоневрологічної академії». У відзиві, підписаному професором психіатрії Грибоєдовим, сказано:
Але «водо-, світло-, повітролікування» Корольов не пройшов. Сергіївська розсипалась, і він попав у Шкіду.
У Шкіді дві перші характеристики не підтвердилися. Корольов не крав, поводився пристойно й бешкетував помірно. Непомітно було в ньому і слідів «розумової перевтоми».
Тільки в одному відзив професора Грибоєдова був правильний. Мишко Корольов хворів на неврастенію та безсоння.
У ці безсонні ночі він шаленів, був сам не свій. Лаяв останніми словами вихователів, теревенив усяку всячину, плакав… А виспавшись, «опохмелившись», каявся і знову ставав «нормально-дефективним».
Такий Корольов Михайло.
Третій тип — Старолипський.
Він — низенький на зріст. Обличчя в нього зовсім дитяче, а манера одягатись і постать роблять його схожим на старорежимного гімназистика. У Володьки Старолинського батька не було, були тільки мати і вітчим, биндюжник. Старолипський теж неврастенік. Хворіє на клептоманію; коли находять припадки, краде що попало; крім того, він невиправний картяр…
На Сергіївську Старолипський попав, як і його товариші, за крадіжку і до Шкіди прийшов, маючи погану репутацію.