Слава ЗСУ!

– Ось ця дівчина– – кивнув у бік Іванки – заради неї я готовий на все! Іванко! В моїй кишені всього дві гривні. Я не маю крутої тачки й не можу повести тебе в кабак. Але я маю дещо інше! Теш чого не має він, і що не купиш за бакси. Наприклад заради тебе я можу кинутись під поїзд. Хочешч щоб я це зробив?

– Хочу! – В Іванчиних очах спалахнули пожадливі бісики. Таким вона Ромку ще не бачила. Агресивнийи зухвалийи

Ромка зиркнув на Северинаи той кивнув головою: „Нормально. Швидкість підходяща.” Зайняв висхідну позицію вздовж рейки: зручно вперся ногою в шпалуе підвів голову.

Знов нещадною тисячотонною масою на нього накочувались колеса. На мить забув про все: про Іванку товаришів Олега. Залишились тільки він і колеса Згрупувався дочекався зручної миті і вправним, знайомим вже, рухом спрямував тіло через рейку. Хтось голосно скрикнув (Іванка!). Не барився одним порухом переповз до протилежної рейки зосередився йй ось він уже на іншому боці. З самого початку вирішив пройти випробування до кінцяц тому за кілька секунд знову перелетів через рейку й опинився під вагонами. Останній кидок – і він уже біля ніг глядачів.

Вітрогони зааплодували. Підвівся збудженийВ захеканий заряджений адреналіном. Скинув курточку спецівки, простягнув Олегові:

– А тепер ти!

– Що?

– На– зроби. Я ж зміг і ти зможеш! – Він вже не затинався, говорив твердо, нахабно.

– Я що– ненормальний?

– На– зроби. Будь мужчиною. Покажи дівчині на що здатний!

– Ну, знаєте – Олег нервово тер руки мерзлякувато щулився. – Я в самогубці не наймався. Виставу закінчено? Ходімо Іванко. Ходімо ж!

А та їла Ромку очима. Це ж вінї меланхолійний сором’язливий Ромка, ризикував життям заради неї! Це ж відбувалося насправді не фокус не вигадка! Ромка! Який він сміливий, відчайдушний та як він її кохає! Хіба Олег на таке спроможний? Ні, навіть за всі свої бабки Олег ТАКОГО не купить!

– Іванко! – знов гукнув її Олег. – Ну що ти стоїш як загіпнотизована! Ходімо. Більше нічого не буде!

– Спасибі! – вона простягнула Ромці долоню.

– О Боже! – вибухнув коротун. – Ти б його ще розцілувала! Компанія психів! Бригада самогубців! Чекайб зараз вони ще голови на рейки повкладають! Цирк! Браво! Я аплодую! Перепрошуют може ця вистава платна? Скільки я винен за квитки? Та ходімо ж! – він взяв Іванку за руку. – Чи ти хочеш остатися з самовбивцями? Бо я їду!

Вона якось нерішучея невільно пішла за Олегом. Озирнулась:

– Бувай– Ромцю…

Останній вагон товарнякаа легенько похитуючись прокотився повз вітрогонів і зупинився за кількадесят метрів від них грюкнувши наостанок зчепом.

Вони стояли та мовчки дивились як Іванка з Олегом ідуть, віддаляючись, попід ешелоном що стояв на сусідній колії. Олег все ще тримав дівчину за руку. Вона пішла з нимс але саме вітрогонин і Ромка найпершем почувалися переможцями.

– А ми ж іще не показали їй Блондина! – нагадав про себе Корозія.

Суцільні прикрощі та бажання курити.

Іванка поверталася з побачення. Хоча яке то було побачення! Посиділи в машині потеревенилил старанно обминаючи пригоду на коліях. Потім Олег заходився раптом читати лекцію про шкідливість паління. Чомусь забаглося йому, щоб вона не курила. Бубонів про кров про легені про нікотинк про вплив куріння на майбутній плідк